Маленьке диво з світло-карими оченятами і широкою усмішкою — це Настуня Альохіна, яка була найкрихітнішою врятованою новонародженою не тільки в нашій області, а й, напевно, в Україні...
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
Маленьке диво з світло-карими оченятами і широкою усмішкою — це Настуня Альохіна, яка була найкрихітнішою врятованою новонародженою не тільки в нашій області, а й, напевно, в Україні.
Дівчинка з’явилася на світ шестимісячною, важила всього 650 грамів і легко вміщалася на долоні керівника неонатологічного центру обласного дитячого територіального медичного об’єднання Миколи Гнатіва Виходжували рекордсменку з недоношеності спочатку у відділенні анестезіології, де є найсучасніше обладнання, що давало змогу створити для дитинки такі умови, як в маминому лоні. Складна апаратура допомагала їй дихати, харчуватися. Не відходили від особливої пацієнтки лікарі, медсестри. Птахою припадала до “інкубатора”, в якому знаходилася Настуня, її мама — Інна Альохіна, для якої це дитя було вистражданою надією, адже попередні вагітності закінчувалися трагічно. Лікарі кажуть, що 50 відсотків успішного результату — заслуга батьків, які ретельно виконували усі рекомендації фахівців, проявляли велику любов і терпіння. У лікарні мама провела з Настунею майже п’ять місяців. А після того ще двічі приїжджали з Нововолинська на обстеження, відновне лікування. Востаннє — на початку грудня. Спішили побачити свою “дюймовочку” усі, хто доклав зусиль для її порятунку — і керівництво лікувального закладу, і лікарі, медсестри, санітарки. Настуня усім дарувала посмішки і демонструвала свої успіхи. А вміє вона, як на свій вік, чимало. Хоча, за офіційним свідоцтвом про народження, дівчинці дев’ять місяців, лікарі кажуть, що треба вносити поправку і робити відлік з липня, коли мали бути нормальні пологи. Тому Насті насправді всього півроку. Вона вже самостійно сидить, гарно грається іграшками і навіть захоплено “читає” дитячі книжечки, акуратно перебираючи тоненькими пальчиками сторінки, радісно вигукуючи при цьому. – Стан розвитку дитини відповідає нормам. Зараз вона важить більше п’яти кілограмів, дуже активна, емоційно реагує на все, проявляє своє ставлення до оточуючих. За розвитком дівчинки постійно спостерігають невропатолог, окуліст, інші фахівці. Зараз ми Настунею задоволені,— розповіла лікар Олена Андріївна Мельничук, яка виходжувала дівчинку в “післяінкубаторний” період. Розповідали, що Настуня, яка більшу частину свого життя провела у лікарняній палаті з мамою, тепер стала татковою донею. Треба бачити, як радіє дівчинка, зустрічаючи увечері тата з роботи, як добре їм разом. І на вроду схожа Настуня, кажуть, на тата, а, значить, буде щасливою. Серйозне випробування, яке випало на долю подружжя Альохіних, допомагали пройти їм родичі, знайомі. Адже на лікування дитини, на поїздки з Нововолинська, на інші витрати, пов’язані з перебуванням мами й донечки в лікарні, потрібно було чимало коштів. Сім’я ж не належить до забезпечених, мешкає у гуртожитку. Але усі випробування, переконані Альохіни, варто було витерпіти ради великого щастя, ім’я якого — Настуня.
