Вже у 10 років у тинейджерів можуть з’являтися думки про самогубство.
«Помру на зло мамі, нехай потім плаче…» Поради волинського лікаря-психолога як відвернути біду
Через гормони, що вирують в організмі підлітків, їхні емоції видаються їм «більшими за життя»
Вже у 10 років у тинейджерів можуть з’являтися думки про самогубство. Іноді – це спроба привернути до себе увагу, іноді – наслідок депресивного стану. Як запобігти непоправним трагедіям? Про це ми попросили розповісти лікаря-психолога Волинської обласної дитячої лікарні Катерину Мойсік (на фото).
– На підлітковий вік припадає одна з найважчих криз людини. У цей період бурхливо розвивається емоційна сфера, формується самооцінка, дитині дуже важливо, як її сприймають однолітки, як ставляться батьки, – пояснює Катерина Олександрівна. – Надмірна опіка, як і повне ігнорування проблем найріднішими людьми, однаково шкідливі.
У своїй практиці я часто стикалася з випадками незавершених, «нарочитих» суїцидів, коли неповнолітні у такий спосіб хотіли привернути до себе увагу. Зізнавалися згодом, що спеціально брали небагато таблеток, щоб їх могли врятувати. Але дитина не завжди може знати, яка доза того чи іншого препарату не є смертельною. Намагання налякати батьків, довідатися, як вони реагуватимуть, іноді закінчується плачевно.
Стежте, чим дитина займається у вільний час, що шукає в інтернеті, якими іграми захоплюється.
На жаль, нерідко тепер у підлітків діагностуємо й важкі депресивні стани, що призводять до самогубств. Пригадую, як улітку минулого року до нашої лікарні привезли 15–літню дівчинку, яка стрибнула з високої недобудованої споруди, де не було поблизу людей. На щастя, не загинула, але важко травмувалася. Її довго рідні не могли знайти, і це ускладнило ситуацію. Лікарі сумнівалися, чи вдасться поставити потерпілу на ноги. Відновлювали її здоров’я впродовж кількох місяців. Я працювала з цією пацієнткою, багато спілкувалася з нею і зрозуміла, що вона попередньо дуже часто думала про смерть і справді мала намір себе вбити. Тому важливо було «достукатися» до свідомості батьків, щоб вони задумалися над своєю поведінкою.
Відомо, що чим більше заборон, тим більший опір. Найголовніше у стосунках із дітьми — довіра. Нудні та довгі повчання не принесуть потрібного результату. Завжди треба спокійно та терпеливо вислухати і спробувати знайти компроміс.
З розумінням ставтеся до підліткових проблем. Ніколи не порівнюйте своє чадо ні з ким. Стежте, чим дитина займається у вільний час, що шукає в інтернеті, якими іграми захоплюється.
Нерідко підлітки себе випробовують, особливо хлопці. Для них важливо долати страх, зустрічатися наживо з небезпекою, одержувати яскраві враження. Тому й бачимо, як підлітки стрибають по дахах, перебігають дорогу перед автомобілями, без дозволу сідають за кермо й потрапляють в аварії. Батьки, на жаль, не завжди вміють скерувати дії тинейджерів, які прагнуть самоствердження, у правильне русло. А розплатою за це може стати юне життя.
Тому й важливо не забувати про відповідальність за процес дорослішання дитини.
