Так ніхто не кохав
Нефертіті
Я зустрів тебе в лагіднім літі —
Ти під руку із сонцем ішла.
І сміялися небо і квіти,
І така ти красива була!
Найвродливіша в цілому світі…
І бриніла любов’ю земля…
Нефертіті моя, Нефертіті —
Українська княгине моя!
Я такої не бачив ще зроду,
Хоч не раз у бувальцях бував,
Бо твою найказковішу вроду,
Певно, місяць в саду малював.
Тихі зорі вплітав у волосся,
Милувався тобою здаля.
І мені хоч на мить, та здалося,
Що ти доля, ти доля моя…
День губився в розлогому вітті
Поміж сонця, краси і зела.
Найвродливіша в цілому світі
Ти під руку зі мною ішла.
І сміялися небо і квіти,
І бриніла любов’ю земля…
Нефертіті моя, Нефертіті —
Українська княгине моя!
Євгенія НАЗАРУК
с. Лище Луцького району.
