Волинь і Рівненщина: не всім лікарням пощастило бути опорними
У січні Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я в госпітальних округах на період до 2023 року. Як відомо, у кожній області, відповідно до рішення уряду, буде один округ. І на Волині, й на Рівненщині визначено по сім опорних лікарень. Що буде з рештою — поки що не зрозуміло
Госпітальні округи в Україні мають запрацювати цієї весни, коли медзаклади перейдуть на фінансування Національною службою здоров’я. У кожному окрузі діє госпітальна рада з представників влади, громадськості та керівників лікарень. Це — консультативно-дорадчий орган, який має подавати пропозиції та рекомендації щодо організації надання медичної допомоги, перепрофілювання закладів охорони здоров’я, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги. Безперечно, постануть і проблеми з фінансуванням. Бо хоча НСЗУ сплачуватиме за послуги з лікування пацієнтів, установи доведеться утримувати за кошти місцевих бюджетів.
— На мою думку, утворення одного округу — це правильне рішення. Навіщо нам купа округів, купа госпітальних рад? — коментує Олег Вівсяник, заступник начальника обласного управління охорони здоров’я Рівненщини. — Ми й так не можемо згуртувати всіх — кожен хоче керувати. Головою госпітальної ради буде профільний заступник ОДА — думаю, так правильніше та ефективніше. На базі обласної, Рівненської центральної міської та Сарненської ЦРЛ будуть утворені багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування другого рівня, де надаватимуть допомогу за мінімум 34 спеціальностями. Але південь та північ області ми не лишаємо без якісної медицини: у Дубні, Березному, Рокитному та Володимирці діятимуть багатопрофільні заклади інтенсивного лікування першого рівня, де люди отримуватимуть медичну допомогу за 13 спеціальностями. Ведемо ще перемовини із Бродами, що на Львівщині, тож подібну профільну лікарню, можливо, нам вдасться відкрити у Радивилові. У названих установах є можливість надавати першу невідкладну допомогу при інфарктах та інсультах.
Щодо інших міських та районних закладів, то, за словами пана Вівсяника, їм дають повне право співпрацювати з НСЗУ на загальних умовах. Якщо котрась із лікарень купить спеціалізоване обладнання і відповідатиме вимогам, то вона теж може стати багатопрофільною.
На Волині опорними стануть обласна, Луцька міська клінічні лікарні, Ковельське міжрайонне територіальне медичне об’єднання, Нововолинська міська, Любомльська, Ратнівська і Камінь-Каширська центральні районні лікарні.
НСЗУ оплачуватиме закладам надання медичної послуги, а утримання залишиться на плечах громад. Якщо ж лікарні не матимуть достатнього фінансування від НСЗУ, звісно, ОТГ будуть думати, чи потрібні вони.
— Можливо, доцільніше буде зробити потужну первинну медичну допомогу, разом із екстреною меддопомогою розвинути парк санітарних автомобілів і в межах терапевтичного вікна відправляти пацієнтів в інші громади, де їм надаватимуть високопрофесійну меддопомогу. Щодо планової, то пацієнт не обмежений у праві вибору закладу і може їхати в будь-яку область, — додав заступник начальника управління охорони здоров’я Рівненської ОДА.
На Волині опорними стануть обласна, Луцька міська клінічні лікарні, Ковельське міжрайонне територіальне медичне об’єднання, Нововолинська міська, Любомльська, Ратнівська і Камінь-Каширська центральні районні лікарні.
— Якщо важкий випадок — інфаркт, інсульт, гостра хірургічна патологія — хворого треба завезти туди, де є відповідне обладнання, персонал, де йому можуть надати медичну допомогу згідно з протоколами і де перебування цього пацієнта буде безпечним, тобто до лікарні інтенсивного лікування населення. Також одним із важливих критеріїв є 60-хвилинна доступність, можливість оперативно доставити недужого, — вважає начальник управління охорони здоров’я Волинської ОДА Ігор Ващенюк.
До роботи в нових умовах лікарні, які стали опорними, готувалися заздалегідь. За останні роки в них з’явилося новітнє сучасне обладнання, істотно зріс професійний рівень спеціалістів. Нещодавно відбулося засідання госпітальної ради, яку очолює заступниця голови Волинської ОДА Світлана Мишковець. До речі, до складу ради входить і Михайло Загрійчук, ексзаступник міністра охорони здоров’я, доцент кафедри загальної хірургії та трансплантології Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова. Столичний фахівець високо оцінює можливості провідних волинських клінік.
Але, на жаль, більшість наших краян одержує допомогу в бідових районних лікарнях, доля яких залишається невизначеною. Поки що вони працюватимуть, як і досі. Ну а в недалекому майбутньому, неважко передбачити, що не всі такі медичні заклади вціліють.
Левко ЗАБРІДНИЙ, Оксана КРАВЧЕНКО
