Ганна Лемешко: «Кожна мотанка відповідає певному періоду в житті людини».
Ведмідь із реп’яхів та символи України
У Будинку культури села Жашковичі Павлівської об’єднаної територіальної громади Іваничівського району представлено персональну виставку Ганни Лемешко «Лялька–мотанка — оберіг родини і душі». Це лише маленька часточка того, що зробила своїми руками талановита й невтомна майстриня, адже вона вишиває, в’яже, плете гачком, технікою макраме. Опанувала плетіння шнурком — зі смужок тканини виготовляє сумки, доріжки та вази
Пані Ганна пригадує, що з раннього дитинства мріяла стати модельєром, ще маленькою навчилася шити одяг для своїх ляльок. Згодом, в 4-му класі, захопилася рукоділлям, завдяки вчительці праці Надії Дмитрівні Бірук. Тоді дівчинка із Жашковичів зліпила ведмедя із реп’яхів, який на обласному конкурсі учнівської творчості зайняв перше місце.
Ганна Лемешко працювала бібліотекарем, піонервожатою та вихователькою в дитячому садку, згодом — касиром у банку і навіть стала мельником у колгоспі «Волинь». Але ніколи не покидала улюбленої справи — рукоділля. Колись з азартом вишивала, нині вже зір не той. Вона опанувала техніку макраме — вузлове плетіння.
Ляльку мотають із лляних ниток та старого домотканого полотна, беруть пахучі трави: м’яту, полин та любисток.
Але найбільше майстриня любить робити мотанки. Її цьому навчила бабуся Софія. Процес виготовлення давній, за сотні літ він не змінився. Із сіна робиться основа — тулуб, на який намотується український стрій і обов’язково має бути фартушок.
— Ці обереги є різні, вони відповідають певному періоду в житті людини, — пояснює пані Ганна. — Наприклад, щоб новонароджене дитя добре спало, виготовляють захист від поганих очей. Ляльку мотають із лляних ниток та старого домотканого полотна, беруть пахучі трави: м’яту, полин та любисток. Її ставлять на вікні і пришивають великі очі із гудзиків.
На виставці є й великі мотанки, майстриня пояснює, що це три головні символи: «Мати Україна», «Мати–годувальниця» і «Мати, яка тужить за загиблим сином».
А ще Ганна Лемешко активно досліджує історію рідного краю, але це вже тема окремої публікації.
