Для кого цей кінець «епохи бідності»?

«Доброго дня, найкраща газета «Волинь». Пишу вам із села Граддя Маневицького району.

Хоч як важко нині пенсіонерам, а відмовитися від улюбленого часопису не в змозі. Надто люблю отримати свіжий номер і перечитати все без винятку… Коли хтось не бажає читати «Волинь» через критику нашого президента Зеленського, то я, мабуть, через це вас обожнюю.

Кого він мав на увазі, коли порушив цю тему? Можливо, людей зі свого оточення чи все таки пенсіонерів з мінімалками, які ледве животіють і земне життя яких дійсно нерідко закінчується передчасно?!

Нікому не спало на думку уточнити в глави держави, для кого цей кінець «епохи бідності»? Кого він мав на увазі, коли порушив цю тему? Можливо, людей зі свого оточення чи все таки пенсіонерів з мінімалками, які ледве животіють і земне життя яких дійсно нерідко закінчується передчасно?! За майже рік при владі про найбідніших пенсіонерів (які тяжко пропрацювали багато літ за маленькі зарплати на благо України) ніхто й не згадує. Особливо в програші люди, які виходили на заслужений відпочинок після 1 жовтня 2011 року. Для них, зокрема, зменшили коефіцієнт стажу з 1,35 до 1. За які гріхи — не пояснюють, бо у людей, які стали пенсіонерами до цієї дати, трохи «пристойніша» ситуація.

Мабуть, треба тим, хто хоч трохи здужає, перекривати міжнародні автошляхи і щось добиватися, бо ж нам на підвищення ніколи немає коштів. Натомість народним депутатам з нового року по декілька тисяч накидають до зарплат — бачте, у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму! Додайте хоч один такий мінімум пенсіо­нерам!!! Можна багато про це писати, тільки ніхто нас не чує. Мені вже в голову закрадається гріховна думка, що за президентства Януковича ми більше могли собі дозволити, ніж нині. Дотисли до ручки, і ніякої перспективи на цей рік немає. Вибачайте, що зосередилася на цій темі, — повірте, дуже болить, і, гадаю, не тільки мені.

До побачення. Миру нам усім!».