Закоханість – хвороба, яка минає. Хай живе любов!
Лариса ЗАНЮК, редактор відділу освіти і культури «Газети Волинь»
Серця у вітринах магазинів, листівки-валентинки та безперервні реклами по радіо: «Тобі личить моє кохання» попереджують про безапеляційне насування комерційного свята – Дня святого Валентина. І кожен підприємець надіється на нашу закохану щедрість, заради якої скупимо увесь цей нехитрий крам
Свято логічно не можна пов’язати зі святим, якого вшановують у східному і західному церковних обрядах у травні, липні і серпні, та вже й священники змирилися, аби зайвий раз нагадати людям про найсильніше з почуттів. «Без любові я ніщо, – казав апостол Павло, – навіть коли гори можу переставляти». І добре, коли б це свято вшановувало таку любов, яка «ніколи не перестає, не заздрить, і не шукає тільки свого», та назва чисто маркетингова й одноденна – День закоханих.
Психіатри попереджають, що закоханість — найбільш неміцний вид любові. Світ нарікає на її швидкоплинність, але закохані про це не думають, вони обіцяють, дарують подарунки, клянуться й сподіваються на віддачу. Якраз такі клієнти й потрібні комерсантам: скільки всього можна продати під шумок. А якщо раптом почуття невзаємне, то й тут є вихід: кафе-ресторани придумують флешмоби: «Принеси одяг свого колишнього» (щоб потім спалити на вогнищі, мабуть, з лікувальною метою), «Розкажи слізливу історію і отримай каву безкоштовно» (головна мета – заманити в заклад).
Всесвітня організація охорони здоров’я вже давно внесла закоханість до реєстру захворювань. Серед симптомів: нав’язливі думки про іншого, безсоння, перепади настрою, необдумані, імпульсивні вчинки, головні болі й навіть алергічні реакції такі ж, як при психічних розладах. Водночас кохання — ще й інтелектуальний процес і спонукає до діяльності мозок. «Що дужче любиш— то розумнішаєш», – писав синові Василь Стус. Тож необхідно змиритися з тим, що закоханість минає, і хімічні реакції кохання тривають 3,5–4 роки, а більшість розлучень трапляються до п’яти літ сімейного життя.
Але коли вже цю межу перейдено, то емоції переростають у стабільність – любов. Хоча можна померти через розбите серце, відчай і безнадію, та поети вважають, що «любов варта всього, варта болю твого» (Сергій Жадан). У такому стані написана найчуттєвіша лірика, починаючи від Сапфо. І вже тоді лікарі боролися з цією недугою. Авіценна вважав, що закохані схильні перебільшувати достоїнства обранця, і радив зняти пелену з очей. Кажуть, в організмі закоханих виробляється ендорфін, тому вони у стані ейфорії не помічають недоліків. Радять випробовувати почуття дружбою: розповідати історії про себе і спостерігати, чи не дратують вони вашого обранця. Одне слово – шукати рідну душу. А любов приходить несподівано. Усім відомий Чарльз Дарвін розмірковував, варто чи ні йому одружуватися, склав список усіх за і проти і вирішив холостякувати, поки не розбалакався зі своєю кузиною і почуття накрили його з головою. Він навіть забув про шкідливість родинних зв’язків для народження щасливого потомства.
P.S. Якщо ти це читаєш, то подаруй їй квіти після Дня закоханих (20 років натякаю чоловікові на одне і те ж, що приємніше бачити його з квітами не 8 березня чи 14 лютого, а тоді, коли це неочікувано. Та, мабуть, у чоловіків свій щорічний флешмоб).
