Петро Порошенко: «Путін не вважає себе людиною»

Про кримінальні провадження, в яких експрезидент є фігурантом:

«Державне бюро розслідувань викликає мене не як Петра Порошенка, а як п’ятого Президента України. Я спитав: «Про що ви хочете зі мною говорити?» Відповідь шокувала: мене хочуть допитати у справі за обвинуваченням у зраді національних інтересів, яку я нібито вчинив, у вересні 2014 року підписавши Мінські домовленості.

Ці домовленості врятували Україну, оскільки дали нам час зміцнити армію, державні інституції і стримати російську агресію, коли ми не мали чим оборонятися. Влітку 2014 року лише Польща, Литва та одна зі скандинавських країн допомагали нам постачанням зброї. Мінські домовленості ми використали також для того, щоб сформувати міжнародну солідарність. Бо усвідомлювали, що на Сході України відбувається не «збройний конфлікт», а російська агресія проти незалежної Української держави. Ми надали докази: зізнання російських десантників, яких узяли в полон, наявність російських танків, БМП та артилерії… За порушення Мінських домовленостей на Росію накладено санкції, тому якщо в Україні анулювати мінські документи, то потрібно і зняти санкції з Росії.

Нині за наказом з Москви українське ДБР проводить слідство у справі документа, під яким поставили підписи очільники Німеччини, Франції та України! Я, як тодішній президент і головнокомандувач Збройних сил країни, мушу відповідати на питання про захоплення державної влади!».

Про головні загрози для України:

«Сьогодні є дві загрози. Перша — ​п’ята колона, на яку йде безліч грошей, — ​на купівлю медіа, створення порталів, каналів і груп у соціальних мережах, підкуп політиків. Йдеться про породження хаосу всередині країни, щоб закріпилася думка, що Росія — ​це нічого страшного.

Друга небезпека — ​ерозія світової солідарності з Україною. Нова українська влада надсилає Європі фальшиві сигнали. Зеленський телефонував Путіну на Новий рік, хоча Кремль не висловив Києву протокольних привітань. То чому ж інші президенти не можуть дзвонити до Москви із привітаннями, якщо це робить очільник країни, солдати якої щодня гинуть від російських куль?».

Про те, що нова влада іде в ЄС та НАТО лише на словах:

«З моєї ініціативи курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію записано в Конституції, щоб ніхто не насмілився його змінити. Нові представники влади декларують, що вони за НАТО, але мало що роблять, щоб досягти цієї мети. Інтеграція з Альянсом — ​це щоденна важка праця над реформуванням країни. А вони навіть не поїхали на недавній саміт НАТО в Лондоні, бо були дуже зайняті. А насправді, щоб не образити Путіна.

Не треба бла-бла-бла, що ви за Альянс. Треба діяти так, як працював я для запровадження безвізового режиму з ЄС».

Про страх Володимира Зеленського:

«Опозиції Зеленський боїться більше, ніж Путіна…».

Про популізм:

«Під час президентської кампанії всюди торочили: «Треба просто перестати заробляти на війні». А хто заробляє на війні сьогодні? Чому різко знизилося постачання потрібного спорядження для нашого війська? Чому зросла ціна на українське озброєння, хоч війна не закінчилася? То були тези Путіна, спрямовані проти мене, а вони (політичні конкуренти. — ​Ред.) їх цинічно повторювали… Володимир Зеленський казав, що після 21 квітня закінчиться «епоха бідності». Настане 22 квітня, і ти станеш багатим. Вчителі одержать зарплату 4 тисячі доларів. Коли? Завтра. Це зветься популізм».

Про те, чому не вважає себе олігархом:

«Олігархи в Україні з’явилися внаслідок несправедливого розподілу державної власності. Я не належу до бідних людей, але жодного зі своїх активів не купив у держави. Все створив сам. Ніколи не одержав жодної пільги від держави. А через мою участь в опозиції мене розглядали під мікроскопом. Олігархи — ​це ті, які отримали за безцінь державні активи, пільги, знижки і дотації. І стали монополістами в окремих галузях».

Володимир Зеленський казав, що після 21 квітня закінчиться «епоха бідності». Настане 22 квітня, і ти станеш багатим. Вчителі одержать зарплату 4 тисячі доларів. Коли? Завтра. Це зветься популізм.

Про 5 років, протягом яких був президентом:

«…Фундамент незалежної держави ми збудували лише протягом останніх п’яти років. Перед президентством Порошенка українське військо ходило в радянській формі, всі статути були радянські. До того ж армію, яку ми успадкували від Української РСР, систематично знищували. Україна почала усвідомлювати власну державність лише 2014 року, бо люди не дуже цінують те, що приходить легко, як, наприклад, певною мірою відновлення незалежності 1991 року. Період від 1991 до 2014 року був для України часом втрачених можливостей».

Про «5 канал», власником якого є:

«Пишаюся тим, що був одним із лідерів Помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013–2014 років. Голосом обох революцій був «5 канал», що належить мені. У 2003-му ми з журналістами підписали меморандум про гарантії повної свободи слова для команди. То був ковток свіжого повітря і нові стандарти роботи в українських медіа, бо телеканал різко мене критикував».

Про те, як боровся за безвіз:

«Мені сформулювали 80 пунктів, які Україна має виконати, щоб отримати безвізовий режим. Я сказав Тускові та Юнкерові: «Так справа не піде, бо щодня я одержую новий список вимог. Зробіть ще це, зробіть ще оте. Це нагадує коня, якому перед носом повісили морквину. Напишіть усе, чого ви від нас сподіваєтеся». Список збільшився до 144 пунктів: ми мусили здійснити 144 реформи і запровадити зміни в законодавстві — ​починаючи від безпеки обігу документів і закінчуючи безпекою кордонів. Починаючи від поваги до прав людини і закінчуючи гарантіями прав людей ЛГБТ. Про доцільність отого останнього закону я переконував депутатів особисто.

Для нас безвізовий режим означає прощання з Росією. Після набуття чинності угоди про безвізовий режим (11 червня 2017 року) разом із президентом Словаччини Андреєм Кіскою ми відчинили символічну браму на кордоні. Потім полетіли до Києва, де на Європейській площі відбувся багатотисячний мітинг. Усі сподівалися, що я буду говорити українською, а я спочатку продекламував російською вірш Михайла Лермонтова:

Прощай, немытая Россия,

Страна рабов, страна господ,

И вы, мундиры голубые,

И ты, им преданный народ.

Путін відреагував зразу ж, сказавши, що Лермонтов мав на думці зовсім інше, ніж Порошенко (сміється)».

Про таємницю Об’єднавчого собору:

«Читачам видання Gazetа Wyborczа розповім історію, яку дотепер я тримав у таємниці. Об’єднавчий собор, на якому створено Православну церкву України, відбувся 15 грудня 2018 року в київському соборі Cвятої Софії, головній святині України. Кільканадцять градусів морозу, на Софійській площі — ​десятки тисяч людей, але собор не може початися, бо єпископи ще не домовилися між собою. Минула 9.30, коли все мало початися, минула 11.30 — ​і нічого. Я мав виголосити привітальну промову, а виявилося, що мушу взяти участь у переговорах ієрархів.

Питаю, про що йдеться. Один із найважливіших єпископів пояснює: «Обирають не того, кого треба. Не того, на якого я вказав. Ви мусите сказати, кого треба обрати». «Цього я точно не зроблю, — ​відповідаю, — ​бо це було б втручання у внутрішні справи Церкви. Я визнаю кожного, кого ви оберете». Він: «Тоді ми йдемо звідси». Я: «Будь ласка». Єпископ: «Але ви мусите сказати, щоб нас випустили». «Кому я маю сказати?» — ​«На площі стоять 50 тисяч людей, то ви мусите розпорядитися, щоб ми могли пройти». — «Ні, це ви маєте сказати людям, чому ви тікаєте і зриваєте створення нової Церкви. I коли вони вас підтримають, тоді точно вас пропустять». Єпископ: «Ні, краще ми повернемося і будемо домовлятися». I врешті-решт домовилися (сміється)».

Про пропозицію патріарху Російської православної церкви Кірілу:

«2014 року я був парафіянином Православної церкви Московського патріархату. Після виборів попросив передати патріархові Кірілу, що він має поїхати на фронт, спуститися в окоп і сказати, що Церква проти війни. Але той відмовився від зустрічі».

Після виборів попросив передати патріархові Кірілу, що він має поїхати на фронт, спуститися в окоп і сказати, що Церква проти війни. Але той відмовився від зустрічі.

Про анекдот для Трампа:

«Дональдові Трампу я розповів анекдот. Путіна спитали, яка його найзаповітніша мрія. Він назвав закінчення війни на Донбасі. «А це залежить тільки від вас, то чому ж ви її не закінчите?». — «Я ж не можу жити без найзаповітнішої мрії».

Про Путіна:

«Мені здається, що Путін не вважає себе людиною. Він думає, що ще не бог, але вже десь близько. Він живе з переконанням, що від нього залежить доля всього світу».

Про «просто перестати стріляти»:

«Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО і мій друг, відповідаючи на запитання, що означає «перестати стріляти», зазначив: якщо Росія перестане стріляти, то війна закінчиться, а якщо Україна перестане стріляти, то буде кінець України. Під кожним словом Андерса підписуюся обома руками».

Джерело: Gazetа Wyborczа.