Юля + Олена + Віта + Настя = медаль Чемпіонату світу!
Цьогоріч без «золота», проте знову із «бронзою»!
Біатлонна збірна України повертається з ЧС із медаллю. Також наша делегація… зуміла вляпатися у скандальну ситуацію
В італійському Антгольці–Антерсельві завершився Чемпіонат світу з біатлону. Командний медальний залік виграла збірна Норвегії. А представниця цієї північної і дуже біатлонної країни Марте Ольсбю–Рейселанн стала справжньою мегамультимедалісткою турніру. 29–річна спортсменка спромоглася в семи гонках вибороти… сім медалей! П’ять із них золоті, а ще дві — бронзові. Не надто відстав від Марте її співвітчизник Йоганнес Тінгнес Бьо: шість медалей — три золоті і три срібні.
29-річна спортсменка спромоглася в семи гонках вибороти… сім медалей! П’ять із них золоті, а ще дві — бронзові.
Не туристами–статистами повертається з Італії і збірна України. Такого дива, як торішнє «золото» ЧС Дмитра Підручного з нами, щоправда, цьогоріч не трапилося. А ось у жіночій естафеті ми знову вибороли «бронзу»! Медаль нам принесла четвірка у складі Анастасії Меркушиної, Юлії Джими, Віти Семеренко та Олени Підгрушної (торік в Естерсунді наш квартет «бронзовів» на три чверті у тому ж складі — лишень не було Підгрушної, натомість виступала Валентина Семеренко).
Ну, а ще ми вляпалися у скандал. Українці, як згодом з’ясувалося, по–дружньому «позичили» акредитацію росіянину Олександру Касперовичу, тренеру чи не найвідомішого у спортивному світі допінгожера Олександра Логінова. Російський біатлоніст (який свого часу відбув тривалу дискваліфікацію за системне вживання заборонених препаратів) в Антгольці–Антерсельві сенсаційно виграв спринтерську гонку і був дуже близький до «золота» в гонці переслідування (лишень промах на останній стрільбі відкинув його на «бронзову» позицію). У спортивну чистоту цих здобутків біатлонний світ відверто не повірив. А італійська поліція навіть провела у номерах Касперовича та Логінова обшуки. І ось тут велике–велике питання: як у руках росіян зі скандальною репутацією опинилася «синьо–жовта» акредитація?! Хоча, які там питання — «спорт поза політикою». До того ж ми вже навіть не «братні народи», а просто «один народ» (дякувати Владіміру Владіміровічу, днями остаточно «просвітив» нас, нерозумних «укрАінцев») — якщо такими темпами піде, то на ЧС-2021 до словенської Поклюки можемо вже однією командою рушати. Бо ж, зрештою, нам «какая разніца»…
