Волинських шахтарів обнадіяли.
Урядовці не одержать зарплатню, поки з гірниками не розрахуються
Всі борги перед українськими, в тому числі й нововолинськими, шахтарями мають бути погашені впродовж березня–квітня цього року
Саме таке завдання дав Президент України Володимир Зеленський міністру енергетики та захисту довкілля Олексію Оржелю під час всеукраїнської наради працівників вугільної галузі, яка відбулася 25 лютого. В іншому випадку уряд не отримає зарплату за той період, за який залишиться заборгованість. До речі, зараз сума невиплаченого заробітку гірникам становить 1,1 мільярда гривень.
Без великого оптимізму, але з надією, що врешті долю вугільної галузі хоч якось почнуть вирішувати, сприйняли почуте нововолинські гірники, які взяли участь у нараді. Зокрема, голова осередку Незалежної профспілки України ДП «Передпускова дирекція шахти № 10» Василь Прадід заявив, що не було озвучено установки на закриття копалень, хоча, звісно, частина їх з усіх 33, які перебувають у державній власності, є нерентабельними. Швидше всього, вони будуть поставлені, так би мовити, на збереження до «кращих часів». І тут не обійтися без скорочення гірників, яким мають запропонувати альтернативні місця роботи.
Найближчим часом кошти мають надійти з «реструктуризаційних», тобто тих, які передбачені на фінансування згортання видобутку вугілля на підземках.
Принаймні так було заявлено під час візиту Президента Зеленського, профільного міністра та багатьох інших урядовців на шахту «Межирічанська», що на Львівщині, на початку лютого. Тоді якраз представники Кабміну конкретно наголосили не лише на необхідності розв’язання питання виплати заборгованості шахтарям, а й розробки концепції реорганізації вугільної галузі.
Нововолинські профспілкові лідери на нараді не забули поставити також запитання щодо подальшої долі довгобуду — шахти № 10 «Нововолинська». У відповідь почули, що про неї не забули (от тільки коли формували Держбюджет, то й не згадали. — Авт.), і найближчим часом кошти мають надійти з «реструктуризаційних», тобто тих, які передбачені на фінансування згортання видобутку вугілля на підземках. Назвати це будівництвом, очевидно, ніхто не наважиться. Бо, швидше всього, йдеться лише про безаварійне утримання об’єкта, яке теж потребує немалих коштів. А коли українське вугілля буде потрібне нашій економіці — поки що не відомо.
