All-focus
«Гідний шлях великодушної людини, друга істини і поводиря для тих, хто її шукав…»
Цьогоріч дев’ятий день лютого видався напрочуд сонячним і неприродно теплим. У сільському храмі били дзвони, перегукуючись із пташиним співом. В повітрі пахло весною. Та не судилось це почути, побачити, відчути Петрові Івановичу Дорошу, який зібрав востаннє в цей недільний день своїх рідних, друзів, колег, знайомих
Усі вони прийшли з ним попрощатись, провести в останню путь — туди, звідки немає вороття. Сумували, плакали, тихо розмовляли, згадуючи миті життя цієї прекрасної, великодушної людини. А згадувати було що.
Народився Петро Іванович 10 червня 1948 року в селі Ладинь Любомльського району в селянській сім’ї. Закінчивши школу, працював у місцевому колгоспі. Після проходження служби в армії, вступив до Харківського юридичного інституту, по закінченні якого був старшим слідчим прокуратури міста Нововолинська, а починаючи з квітня 1976 року, понад 35 літ працював суддею в Ковельському міському і районному, Волинському обласному і Любомльському районному судах. Очолював останній понад десятиліття.
Він був суддею справедливим і рішучим, чесним і людяним, стриманим і добрим, щирим і скромним. Був непримиренним до помилок, але з розумінням ставився до тих, хто помилявся. Другом істини і поводирем для тих, хто її шукав. Він був тим, хто застосовував закон, але передусім — тим, хто його виконував.
Він був суддею справедливим і рішучим.
За ці всі чесноти, високий професіоналізм, вірне служіння закону і людям неодноразово Петро Іванович заохочувався і нагороджувався державними та Вищими судовими органами України. В 2006 році йому було присвоєне почесне звання «Заслужений юрист України».
Тривалий час він брав участь у формуванні суддівського корпусу України в статусі члена кваліфікаційної комісії Львівського апеляційного округу.
Він народився в селі, виріс сільським і щирим парубком. Провівши молоді роки в місті, однак не став міською людиною, повернувся в село до рідної неньки, батьківського порогу, звідки його провели в такий далекий і незнаний світ.
Стереотип щодо неймовірних статків суддів ущент розвіюється, коли ступаєш до садиби Петра Івановича.
Непоправне горе спіткало його стареньку матусю, кохану дружину, люблячих дітей, родичів, вірних друзів. Хай Бог дає їм усім сили пережити таку велику втрату.
Світла пам’ять про Петра Івановича Дороша житиме в серцях його колег, однодумців-суддів Волині. Нам бракуватиме його мудрих слів, думок, порад, веселої і щирої усмішки, доброї і щедрої вдачі. Вічна йому пам’ять і спокій душі.
Судді Волині, працівники судів, керівництво та працівники територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області.
