Господарські секрети: при вирощуванні помідорів канікул не буває

Такої теплої і скупої на сніг зими навіть старожили не пам’ятають. Тож, аби не працювати намарно, я став глибше вивчати технологію вирощування помідорів. Уже маю власний досвід у цьому, яким і хочу поділитися.

Насамперед насіння треба готувати не тоді, коли вже потрібно сіяти, а з осені. Можна купити готове. А можна подбати й про своє. Насіння з власного городу необхідно знезаразити марганцівкою, а потім покласти в стимулюючий розчин. Наприклад такий: 0,2 г борної кислоти та 0,2 г мідного купоросу на літр води.

Потім насіння підсушують і висівають у ящики. Після появи 3–4 справжніх листочків розсаду загартовують, знижуючи температуру вдень до 15 градусів тепла і до 8–9 градусів уночі. Коли рослини зміцніють і досягнуть висоти 5–7 см, їх пікірують в окремі ємності. При цьому вони зазнають стресу: їм потрібний певний час для приживання.

У цей період розсаду слід вчасно поливати, не допускати пересихання та перезволоження, бо це згубно на неї вплине. У процесі росту я виношу рослини на балкон і залишаю їх там щораз довше, навіть на ніч.

Коли надійде термін (в умовах Волині це з 15 по 25 травня), то висаджую у відкритий ґрунт із грудкою землі. Частину розсади варто залишити для підстраховки, на випадок якщо будуть літні приморозки. Деякий ефект для захисту дає полив увечері теплою водою.

Частину розсади варто залишити для підстраховки, на випадок якщо будуть літні приморозки.

Нормально розвинену розсаду садять вертикально, на декілька сантиметрів глибше, аніж вона росла до цього. Перерослу — ​похило, верхівкою на північ. Ямки мають бути добре заправлені органікою чи мінеральними добривами.

Кущ формують в одне, два або більше стебел. Відстань між рядками — ​60–70 см, між рослинами в рядку — ​40–50 см. Помідори мають добре освітлюватися та обдуватися вітром.

Через 10–12 днів, коли розсада приживеться, її потрібно підживити. З органічних добрив для цього підходить коров’як (1 л на 8 л води) або пташиний послід (1 л на 12 л води). Можна скористатися міндобривами: 8 г селітри, 5 г суперфосфату, 10 г хлористого калію на 10 л води. Таких підживлень в період вегетації варто зробити кілька, збільшуючи дози фосфорних і калійних добрив.

Після першої підживки кущі обгортають землею, не засипаючи листя, і підв’язують. Такий агроприйом сприяє збільшенню кореневої системи, кращому живленню та зміцненню рослини.

Пасинки потрібно зрізувати, залишаючи сантиметровий пеньочок, але не обламувати, бо вони будуть знову рости. Після появи 4–5 китиць, але не пізніше 8–10 серпня, верхівку необхідно прищепити: плоди хоч і зав’яжуться, проте не дозріють. Коли температура опуститься нижче 15 градусів тепла, їх необхідно зірвати та покласти в коробки для достигання. Низькорослі кущі можна пересадити в горщики і тим продовжити їхнє плодоношення.

Минулого року я вирвав кущі із зеленими плодами і підвісив їх на горищі: останній салат із власних томатів наша сім’я спожила 4 грудня!

Євген МИХАЛЬЧУК,
городник с. Великий Омеляник Луцького району.