Сумлінна у роботі, щира у спілкуванні: під час передвиборчої кампанії Вікторія Пташник робить ставку на особисті зустрічі з людьми.
«Другу дитинку я народила в парламенті»
Депутатів фракції «Європейська солідарність» називають головними трудоголіками серед колег. Тож не дивно, що такого ж енергійного та відповідального кандидата ця політична сила висунула і на довиборах до Верховної Ради у 179–му виборчому окрузі на Харківщині — Вікторію Пташник. Пані Вікторія вже працювала у попередньому скликанні парламенту, причому ходила на роботу разом із донечкою фактично з перших днів з її народження! Встигала і погодувати дитину, і відстояти поправки до законів, автором яких була. Тому наші запитання до кандидатки були і про вибори, і про материнство
«Бути мамою — також робота»
— У 2018–му ви вдруге стали мамою. Як вдається поєднувати материнство та активну політичну діяльність?
— Другу дитинку я народила в парламенті. І майже не сиділа вдома. Вперше ми поїхали разом з Іванкою до Верховної Ради, коли їй ще не виповнився навіть місяць. Тоді розглядався важливий законопроєкт про антикорупційний суд, до якого я подавала також свої поправки. Оскільки бабусі ще боялися лишатися сам на сам із такою маленькою дитиною, ми приїхали з Іванкою разом. Тоді моя помічниця гуляла з візочком біля Ради, а я відстоювала свої поправки у комітеті та під час пленарного засідання. Коли моя дитина прокидалася, я бігла до неї, годувала її і поверталася назад. Вважаю, що все можна суміщати. Але для цього потрібно: 1. Організуватися. Чітко, з точністю до хвилини продумати свій графік, особливо якщо хочеш зберегти грудне вигодовування. 2. Знайти помічника у вигляді бабусі, яка зможе доглядати за дитиною. 3. І найголовніше — на державному рівні забезпечити такі умови, щоб кожна жінка, яка хоче суміщати материнство й іншу роботу (материнство — це також робота!), професійно зростати, могла б собі це дозволити.
Вперше ми поїхали разом з Іванкою до Верховної Ради, коли їй ще не виповнився навіть місяць.
— А як пояснили дітям своє тривале відрядження на Харківщину?
— Старший син, якому 9 років, усе й сам розуміє. Часто він питає мене, а що буде з Україною, чи не буде війни на всій території, переживає, навіть розуміє, що в парламенті мають працювати професійні люди, а актори — зніматися в кіно та грати у театрах. Тому наразі він просто запитує, чи підтримують мене люди і як будуть голосувати? Молодшій ще немає 2 років, тому їй я просто кажу, що поїхала на роботу і скоро повернуся.
— Любов, на вашу думку, — це…
— Довіра, розуміння, взаємоповага, підтримка.
— А 8 Березня…
— День, коли варто чоловікам говорити не тільки про красу чарівної половини людства. Це день, коли доцільно згадати також про права жінок, про створення державою належних умов для їхньої реалізації, про можливість поєднання материнства із професійною діяльністю. І все це бажано допомогти втілити у життя. Бо ми на це заслуговуємо.
Нові герої єднають Україну
— Яке найнесподіваніше запитання ви почули під час «живого» спілкування на вулиці з виборцями?
— Це було запитання про безвіз. Точніше його інтерпретація. Звучало так: «А для чого це Порошенко ввів безвіз? Щоб наша молодь за кордон на заробітки виїжджала і не було кому тут працювати й нам пенсії сплачувати?». Довелося пояснювати, що безвіз — це туристична віза, що працювати за нею не можна, що це не тільки поїздки за кордон, а й величезне іміджеве досягнення України, адже відкриття кордонів для нас свідчить про довіру європейських країн, а це й довіра інвесторів, і готовність вкладати сюди гроші.
Так, зустрічаються люди, з якими у нас різні герої, але навіть вони погоджуються зі мною, що справжніми Героями є всі воїни АТО: ті, що зараз там, ті, що, дякуючи Богу, повернулися живими, та ті, яких, на жаль, з нами немає.
— Ви балотуєтесь на Харківщині фактично від демократичних проукраїнських партій, адже «Голос» та «Батьківщина» не висунули своїх кандидатів, отже, вважаєте цей східний регіон не втраченим для патріотичних державницьких сил?..
— Спілкуючись на вулицях, базарах, автостанціях, я познайомилась з багатьма патріотичними, щирими й небайдужими людьми. Вони вболівають за країну, розуміють загрози політики нової влади, у тому числі й щодо розведення військ на Донбасі, порушують питання стосовно необхідності повернення до сильної позиції на міжнародній арені, яку Україна займала протягом останніх 5 років. Так, зустрічаються люди, з якими у нас різні герої, але навіть вони погоджуються зі мною, що справжніми Героями є всі воїни АТО: ті, що зараз там, ті, що, дякуючи Богу, повернулися живими, та ті, яких, на жаль, з нами немає. Бо завдяки їм ми можемо вільно спілкуватися от так на вулиці, а наші діти — ходити до школи й жити безтурботним життям. На зустрічах із виборцями я завжди кажу про це! І ще не було жодної людини, яка б із цим не погодилась.
— Якими трьома словами ви б охарактеризували команду «Європейської солідарності», яка так дружно вас підтримує (разом із Вікторією Пташник на Харківщину прибуло одразу кілька народних депутатів від фракції. — Ред.)?
— Державники! Борці! Професіонали!
— Ви — відомий юрист, писати закони — фактично ваш фах. А скільки готових законопроєктів лежить у вашій шухляді?
— Ніколи не рахувала їх. Законопроєкт може бути великим, системним, над яким ти працюєш декілька років, а потім ще декілька він розглядається у ВРУ. Таким, наприклад, є мій антимонопольний проєкт із минулої каденції. Його ідея зародилася в мене ще до того, як стала народним депутатом. Далі ми працювали над ним разом з Асоціацією правників України. Була довжелезна історія його розгляду у парламенті, де представники окремих олігархів старанно блокували його проходження (бо, маючи монополії, їм невигідно було запроваджувати деякі правила гри, запропоновані в проєкті). Наразі він перейшов до 9–го скликання, і депутатам залишилось всього одне голосування — 226 за пропозиції Президента. Однак «слуги народу» його, на жаль, блокують.
«Життя всіх розставить на свої місця»
— Пані Вікторіє, чому виборці мають віддати свої голоси саме вам?
— Я — юрист, адвокат, маю парламентський досвід (була народним депутатом 8–го скликання — Ред.), за оцінкою Громадської організації «Рух Чесно» увійшла до 25 найдоброчесніших депутатів попереднього скликання, мала успішні історії прийняття важливих законодавчих ініціатив. Крім того, маю й досвід протидії лобістським ініціативам, спрямованим на задоволення корисливих інтересів окремих осіб, але які несуть величезну загрозу для простих громадян. Наприклад, разом зі спільнотою нотаріусів мені вдалося запобігти прийняттю жахливих рейдерських ініціатив, коли всі угоди з купівлі–продажу нерухомості, земельних ділянок й іншого майна могли б посвідчувати замість нотаріусів уповноважені органів юстиції (свої люди без відповідного досвіду, вимог щодо їхньої діяльності та жодної відповідальності за вчинення порушень). Маю також двох дітей, заради яких хочу змінювати Україну, щоб коли вони підростуть, у них не виникло бажання їхати працювати за кордон, щоб вони пишалися державою, де народилися та виросли!
Маю також двох дітей, заради яких хочу змінювати Україну, щоб коли вони підростуть, у них не виникло бажання їхати працювати за кордон, щоб вони пишалися державою, де народилися та виросли!
— І наостанок: яке життєве кредо Вікторії Пташник?
— Життя всіх розставить на свої місця. Так якось сказав мій чоловік після несправедливості щодо мене. І тепер завжди, коли щось таке трапляється, згадую, життя все одно всіх розставить на свої місця. Що ті, хто порушує закон, рано чи пізно понесуть відповідальність. Що образи також не минуться просто так. А добрі справи, зроблені щиро та з душею, обов’язково до тебе повернуться. Це мене підбадьорює завжди.
Василь РОГУЦЬКИЙ.
