Ада Роговцева: «Кость Петрович — перший і єдиний чоловік у моєму житті»
Студентка Ада зайшла в аудиторію Київського театрального, й викладач Костянтин Степанков із тієї миті не відведе від неї очей
Кохання з першого погляду — на все життя
За цим красивим актором її однокурсниці просто вмирали. Утім Роговцева навіть не дозволяла собі дивитися в його сторону, адже він був одружений. Та від цього справжнього кохання не можна було втекти. І врешті Ада Роговцева та Костянтин Степанков побралися. За її словами, це була любов з першого погляду. Пара обвінчалася відразу після того, як дівчина отримала свій заповітний диплом. В інтерв’ю напередодні 80–літнього ювілею Ада Миколаївна пригадає: «Про мене сказали одного разу: «З такими, як Роговцева, романи не крутять, з такими відразу одружуються».Так що зі мною зв’язуватися не хотіли. Кость Петрович — перший і єдиний чоловік у моєму житті. Ми були поєднані однією професією і розуміли один одного. Ось і прожили так довго».
Вона поважатиме на дев’ять років старшого коханого і зватиме його Кость Петрович. Завдяки чоловіку Ада повірить у свій талант. І світ кіно відкриється для Роговцевої ще на початку навчання. Свою першу роль в кіно отримала у 18 років. Тоді ще юна Ада зіграла Наталю Башкирцеву у фільмі «Приборкання вогню». А справжній успіх прийде з картиною «Салют, Мария». За роль акторка отримає чимало нагород та, головне, стане улюбленицею глядачів. Популярність самого фільму нині можна було б прирівняти до голлівудського блокбастера, адже його подивилося майже 20 мільйонів глядачів. Актриса не полишатиме роботу навіть тоді, коли буде вагітною. У них з коханим Костею народяться донечка та син.
Я легко віддавала все, що заробляла, а коли потрібно було виходити в світ, позичала у подруг і одяг, і діаманти.
Попри професійну затребуваність їхня родина не шикувала. Утім була неймовірно щасливою. До моменту, поки її Костю не наздожене хвороба. Через туберкульоз від нього відвернуться навіть друзі. А ось Ада Миколаївна пізніше скаже, що в ті часи вона цілувала так палко свого чоловіка, як ніколи раніше. Щоб підтримати, аби він відчував, що їхнє кохання переможе хворобу. Степанков піде з життя в 76 років. Аби пережити втрату, акторка напише книгу про нього «Мій Костя». Ще один удар — смерть сина — чекатиме Аду Миколаївну попереду. Її єдиним спасінням від горя стане донька та троє онуків.
«Мене після смерті Костика не стало. І це не поезія, — скаже акторка, — тієї колишньої мене нема. Зараз живе інша людина, яка потрібна онучці Даші. Син не пробачить із того світу, якщо я не зроблю все можливе для його дочки». За її словами, для онуків вона «кореш». Вони її називають Адейкою, Адулеттою, а то й найменшенькою. «І це не тому, що я молодша, — панібратство пов’язане з професією».
Її життєвій мудрості варто повчитися
Великій актрисі уже 83–й рік. Незважаючи на вік і всі втрати, вона намагається не падати духом і досі виступає в театрі та знімається в кіно. І на Донбасі буває, щоб підтримати наших бійців. Її мужність просто захоплює. А життєвій мудрості варто повчитися. Ось лише декілька секретів цієї Жінки, Акторки, Людини — сказане нею свого часу стало уже цитатами:
- «Я ніколи не приховувала свій вік. Чого тут викручуватися, хитрити, якщо в енциклопедії і так все про мене написано!»
- «Я легко віддавала все, що заробляла, а коли потрібно було виходити в світ, позичала у подруг і одяг, і діаманти».
- «Найголовніше в житті людини — зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Тому що людина без гідності — неповноцінна, а народ без гідності — це вже не народ».
- «Так найчастіше і буває: те, що робиться у поспіху і відчувається як «не головне», побічне, виявляється у результаті найголовнішим, чи не найважливішим і значним. Щось на кшталт «обмовки за Фрейдом»: побіжно сказане видає істину краще, ніж ретельно сформульоване…»
- «Любов — це любити ЙОГО, віддавати ЙОМУ все, належати ЙОМУ, але якимось чином мати свою свободу… Залежати від іншої, навіть коханої людини — нісенітниця! Я Кармен! Жінки всі Кармен! Чому вона, ця моторошна тютюнниця, на всі часи улюблена героїня? Що в ній такого? Тому що незнищенне в жінці право вибору! І немає такої влади над нею, яку можна було б над нею затвердити! Тому мені прикро і гірко, коли свекруха над невісткою знущається, вказує їй, а та, дурненька, в каструлю плаче. На голову їй цю каструлю одягла і пішла в своє життя! Не можна жити життям іншої людини».
І ще такий штрих до того, яка вона, Ада Роговцева. В одній із бесід для преси вона розповіла: «Андрій Курков написав неперевершену передмову до книги моїх інтерв’ю. А потім запитав у редактора: «Навіщо Ада так оголювала інтимні моменти свого життя? (вона сказала, зокрема, що не може назвати свого Костя Петровича шляхетною людиною, бо він випивав, а «пияк не може бути шляхетним». — Авт.). Я навіть з Катею потім радилася: чи справді не варто бути настільки відвертою? Але дочці книга подобається, а я їй вірю. Краще я сама розповім про себе, ніж обросту химерними плітками».
Марина ЛУГОВА