І знову наступаємо на ті ж граблі
Зустріла синового однокласника. Отримував на пошті посилку з Китаю. Замовляв деталі до комп’ютера. «Не боїтеся брати? — поцікавилася якась молодиця. — Вони ж із Китаю, а там коронавірус лютує. Може, зачекайте трохи, а тоді вже заберете. За зберігання ж грошей поки що не беруть»
Новий вірус, який викликає атипову пневмонію, таки лякає людей. Із аптек зникли медичні маски. «Розкупили, щойно почалася епідемія у Китаї», — почула я у кількох із них. Коронавірус підняв попит на цей товар. І він став дефіцитом. Народ же у нас бідовий і запасливий. Дехто брав відразу пачку — 50 масок. Тож фармацевти намагалися на свій страх і ризик якось врегулювати продаж. «Більше 10 штук в одні руки ми не давали», — сказали мені в одній із аптек.
У Києві, інших містах їх уже давно нема. Розкупили не лише нажахані коронавірусом громадяни, а й ділки, котрі сподіваються заробити на них, перепродати своїм співвітчизникам чи китайцям, котрим їх теж не вистачає нині. І якщо у нас ціна масок не змінилася (2,50–3 грн за штуку), то в Києві зросла у 6 разів. Однак люди беруть. Сподіваються, що це врятує їх від коронавіруса, хоча, як запевняють медики, це самообман. Маски не є надійним захистом від цієї зарази, лише допоміжним. Їх радять носити людям, які вже захворіли, аби вберегти від інфікування інших. Піддавшись паніці, закуповують волиняни й противірусні препарати. Дехто навіть вживає їх для профілактики.
На ажіотаж довкола медичних товарів змушені були відреагувати високопосадовці. І якщо міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька запевнила, що проблема є і буде вирішена, то секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що масок у нас достатньо. Мовляв, аптеки не замовляють, що не є правдою.
Ажіотаж довкола засобів захисту й антивірусних препаратів мені нагадує аналогічний, що був років десять тому під час спалаху «свинячого грипу». Від ускладнень, які виникли після нього, тоді померло понад 1000 українців. І хоча не в усіх випадках було підтверджено це захворювання, країну охопив масовий психоз. Люди тоді теж скуповували противірусні препарати, ходили у масках. Тож в аптеках придбати ці засоби захисту було нереально. Доводилося «діставати» через знайомих. Купити фабричну маску мені не вдалося. Але вихід знайшовся. Стало у пригоді вміння шити. Кілька хвилин посиділа за швейною машинкою — і маска готова. Вийшла у ній на вулицю, а назустріч ідуть такі ж інопланетяни. Чесно скажу: було страшно. Дехто закуповував побільше продуктів, щоб зайвий раз не виходити на вулицю, сподіваючись у квартирі пересидіти грип–убивцю.
Тоді Міністерство охорони здоров’я невчасно зреагувало на загрозу життю і здоров’ю громадян і не відразу вжило профілактичних заходів, щоб мінімізувати її. І нині знову наступило на ті ж граблі. Реакція українців на коронавірус, ажіотаж довкола масок ще раз підтвердили: народ не довіряє ні чиновникам, ні уряду. Ніхто не вірить у запевнення, що держава і медична служба готові до надзвичайних ситуацій, бо ж бачать, у якому стані наші лікарні. Люди не тішать себе ілюзіями, що у випадку поширення коронавіруса на території України (а першого інфікованого вже виявили у Чернівцях) його вдасться швидко подолати. Усі почуваються незахищеними, обдуреними, тому, певне, й намагаються рятуватися як можуть.