Герої не вмирають!
Не стало воїна з Волині Олександра Кухарука…
У ветерана АТО раптово зупинилося серце
Село Зелене на Горохівщині сколихнула болем сумна звістка: обірвалося життя 48-річного Олександра Кухарука (на фото внизу) – хорошої людини, справжнього чоловіка, який у 2015 – 2016 роках обороняв Україну від проросійського агресора.
Зеленці пам’ятають Олександра Васильовича з його народження. Бог благословив початок його життєвої дороги 6 грудня 1971 року. У Зеленому минуло його дитинство, шкільні роки і юність. Не діставав зірок із неба , зате односельчани дотепер згадують його доброзичливим і завзятим, приязним і порядним настільки, що коли з військкомату прийшла повістка, не роздумуючи ні хвилини, зібрався і пішов виконати свій громадянський обов’язок захисника України на Донбасі в російсько-українській війні.
«Воював із честю. Був відважним, людяним, надійним», – згадує бойового побратима односельчанин Сергій Шевченко.
«Воював із честю. Був відважним, людяним, надійним», – згадує бойового побратима односельчанин Сергій Шевченко.
Із війни повернувся в село Щуровичі на Львівщині, де в свій час одружився і проживав із сім’єю, а в 2002-му році залишився вдівцем. Там зненацька й настала підступна смерть від серцевого нападу. На кладовищі цього поселення знайшов вічний спочинок.
… Смолявський сільський голова Тетяна Столярчук розповіла, що Олександр Васильович часто приїжджав у рідне Зелене, де був в зареєстрований за місцем проживання. Сумував за рідними й друзями, постійно телефонував за новинами, всюди радів зустрічі з односельчанами, як із найріднішими людьми.
Вони й побратими з Горохівщини, поїхали на Львівщину, щоб провести земляка разом із найріднішими людьми його останньою земною дорогою у Вічність. Світлі спогади про найріднішого тепер берегтимуть 25-річний син Андрій і 22-річна донька Олена.
Вічна пам’ять Олександрові Васильовичу Кухарукові! Герої не вмирають!
Леся ВЛАШИНЕЦЬ.
