Платити наперед небезпечно.
Як шахраї забирають квартири у волинян
Тепер звідусіль тільки й чуємо застереження — «Не будьте легковірними, не довіряйте незнайомцям». Усе через те, що ошуканців нині не просто багато, вони ще й дуже творчо ставляться до своєї «роботи», вигадуючи регулярно щось нове. Є, вочевидь, добрими психологами, бо люди наче й знають про пройдисвітів, але на їхню наживку ловляться. Мають свої схеми шахраї і на житловому ринку
Приміром, людина звертається до рієлтора, щоб допоміг винайняти житло, а той дає їй підписати договір. «Ось тут, — каже, – підпишіть, і ще ось тут, трішки нижче». Клієнт слухняно це виконує, платить 800 гривень і отримує перелік адрес. Він прагне якомога швидше знайти помешкання і навіть не підозрює, що в момент візування договору може занести себе у список обдурених.
Директор Волинського агентства нерухомості Валерій Мусійчук, який роками аналізує таку статистику, розповів, що в потенційних орендарів видурюють гроші частіше, аніж у тих, хто купує житло. Це викликано тим, що готувати невеликі афери простіше, і ринок оренди достатньо активний, щоб давати швидкий і легкий заробіток.
Одна зі схем, за словами фахівця, — це пропонувати клієнту договір, на якому одразу розміщено й акт виконаних робіт. Поставить людина підпис нижче на цьому документі — автоматично погодиться, що фірма уже все домовлене виконала і гроші свої чесно заробила. Валерій Мусійчук розповідає, що згодом не раз приходили в його агенцію з типовою скаргою: «Дають людині три адреси. З’ясовується: дві квартири учора здали, а в третьому варіанті фото житла не відповідає дійсності. Клієнт послуги не отримав, а з грішми розлучився. Він вертається на фірму, а йому кажуть: «А що ви хочете? Тож читали цей документ? Ми свої зобов’язання перед вами виконали. До побачення». Тому я завжди наголошую, щоб ніколи не платили наперед, адже це перша ознака того, що вас просто «кинуть».
Щодо купівлі квартир, будинків — перша ознака того, що вам усе треба ретельно «перевірити», — їхня низька ціна.
Є ще одна модна нині форма видурювання грошей. Шахраї розміщують в інтернеті неправдиву інформацію про житло, зазвичай з нижчою вартістю оренди, а коли людина телефонує — запрошують її на місце оглянути помешкання. Клієнт приїздить, а господаря — катма. Зв’язується телефоном — і чує історію, що нібито той їхав з Рівного до Луцька й пробив колесо, відтак грошей не вистачає, щоб на СТО швидко залагодити проблему. Ну хіба шкода триста гривень «перекинути» на картку, допомогти в біді? Повернути ж обіцяє! Для афериста і кілька сотень є гарним заробітком. «Сімку» у телефоні змінив і ні за що не відповідає. Валерій Мусійчук розповів, що тут спрацьовує психологічний момент: «Той, хто переказує кошти, приміром через сервіс Приват24, не тривожиться, бо бачить на моніторі прізвище отримувача. Але ж людина не думає, що в нас вистачає безхатьків, на яких можна відкрити не одну банківську картку! А подзвонити, щоб підманути, може тепер навіть ув’язнений». Ошукують ще й так: телефоном клієнту повідомляють, що обране ним помешкання хочуть винайняти ще двоє, мовляв, він може заплатити аванс і таким чином забронювати вподобане.
Щодо купівлі квартир, будинків — перша ознака того, що вам усе треба ретельно «перевірити», — їхня низька ціна. У такому випадку варто звертатися до нотаріусів, які мають доступ до всіх реєстрів майнових прав.
Оренда однокімнатної, до речі, в обласному центрі в середньому вартує від 3 тисяч гривень. Є дешевші (околиця і без ремонту), а є і за 7 тисяч. Двокімнатне й трикімнатне житло коштує приблизно однаково — 4 — 4,5 тисячі гривень. Більшими квартирами менше цікавляться через високу квартплату.
Валерій Мусійчук відзначає подорожчання осель з вторинного ринку. Від літа ціни піднялися у гривнях на 15–20%. Це пов’язано з «падінням» курсу долара і у зв’язку з тим, що «вторринок» заможніші використовують як інвестицію. Депозит у банку дасть менші відсотки, аніж квартира, здана в оренду. «Це і пенсія на старість. І можливість заробляти на другий день після купівлі, бо нове помешкання ще треба доводити до пуття, вкладати кошти», — пояснює рієлтор. У середньому ціна квадратного метра у такій квартирі — 530 доларів (однокімнатну, дешевшу за 20 тисяч у. о., у Луцьку не купиш), а от у новобудові — квадратний метр — 15,5 тисячі гривень (тільки–но здані квартири традиційно мають лише стяжку та штукатурку).
До речі, на Волині уже понад 100 рієлторів нині працюють за так званою системою партнерських продажів, що передбачає роботу відповідно до встановлених правил, дотримання Кодексу етики рієлтора, ведення спільної бази адрес і об’єктів.
Наостанок підсумую: дорогі покупки дійсно потребують обережності на стадії підготовки і, як показує досвід, ще й недовірливості.
