Нова загроза: до Землі наближається астероїд, вищий за Ейфелеву вежу
Зіткнення з ним загрожує загибеллю всього живого на нашій планеті
Щоб знайти вихід, людство має 9 років, адже згідно з останніми розрахунками вчених NASA астероїд Апофіс долетить до Землі 13 квітня 2029–го. Це небесне тіло у 2004–му відкрили двоє американських вчених — Рой Такер і Девід Толен. Спостереження за ним протягом шести років за допомогою космічного телескопа «Гершель» дали змогу астрофізикам розрахувати його точні розміри. Результати ошелешили: діаметр Апофіса становить приблизно 325–340 метрів, вага — близько 280 мільйонів тонн. Це означає, що якщо він зіткнеться із Землю, то нічого живого тут не залишиться.
Спочатку вчені налякались, бо були впевнені, що він таки впаде на нашу планету. Але додаткові розрахунки дали надію, що астероїд змінить траєкторію і пролетить мимо. Це залежить від багатьох факторів, передбачити які непросто. Важливо, наприклад, наскільки це небесне тіло зблизиться з «гравітаційною воронкою» — місцем, де гравітаційне поле Землі може або захоплювати об’єкти, що пролітають повз, або впливати на траєкторію їхнього руху.
Навіть якщо все обійдеться, то Апофіс ще неодноразово повертатиметься до Землі, наводячи на людей жах. За розрахунками, цей астероїд може зблизитися з нашою планетою в квітні 2036 року; в квітні 2065–го; в квітні 2068–го; в жовтні 2068–го; в квітні 2076–го і в квітні 2077–го.
Астероїд Апофіс долетить до Землі 13 квітня 2029 року.
Та все ж учені з Массачусетського технологічного інституту розробили «карту прийняття рішень», де прописали можливі сценарії розвитку подій, якщо стане зрозуміло, що зіткнення не уникнути. Наразі фахівці розглядають два варіанти порятунку. Згідно з першим пропонується запустити в космос ядерну бомбу, яка підірве Апофіс. Але Землю тоді накриє уламками, що випромінюватимуть радіацію.
Другий варіант — відправити до небезпечного астероїда «кінетичний ударник» — корабель, ракету або інший об’єкт, при зіткненні з яким Апофіс змінить свою траєкторію. Однак обидва ці плани наразі не є повноцінними, оскільки точної інформації про склад, масу та щільність астероїда недостатньо. Бо можна щось неправильно розрахувати і зробити ще гірше.
На щастя, час для того, щоб зібрати всі потрібні дані, ще є. На це вченим знадобиться від 3 до 5 років. І ще стільки ж в разі потреби піде на розробку корабля–розвідника і «кінетичного ударника». Хоч, може, краще не чіпати його взагалі, тим паче, що до цього часу все якось обходилось?
Лія ЛІС