Вона була «найбагатшою жінкою України»…

Ще донедавна люди називали її найбагатшою жінкою в Україні, бо надзвичайно високо цінувала усе, чим опікувалася у поважній установі. Ті, хто знав Наталію Юхимівну, захоплювалися її мудрістю, інтелігентністю і простотою…

«Cумно… Не стало людини неймовірних знань, великого інтелектуального потенціалу, наукової інтуїції, професійної відданості, надійного колеги. Скільки зроблено, а скільки залишилось незавершених проєктів і задумів… Відходить ціла епоха закоханих у музейну справу та українську культуру альтруїстів. Непоправна втрата для музейної галузі і не тільки. Вічна пам’ять!» — написав у фейсбуці колишній директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, який мав честь працювати із фахівчинею не один десяток років.

Відходить ціла епоха закоханих у музейну справу та українську культуру альтруїстів.

«Наталії Юхимівни Пушкар більше нема з нами… 20 березня обірвалася земна дорога волинської крає­знавиці, відомої лесезнавиці, головної зберігачки фондів Волинського краєзнавчого музею, ветеранки музейної справи Волині, людини, яка всю себе віддавала збереженню, дослідженню та популяризації пам’яток історії та культури нашого краю, літературної та меморіальної спадщини родини Косачів», — сумує колектив краєзнавчого музею на чолі із директоркою Оксаною Важатко.

У численних жалобних дописах, які люди розмістили під інформацією про смерть Наталії Пушкар, є і слова: «А в Колодяжному біля Лесиного музею незабаром розквітне «її» бузок…».

Довідка

Наталія Пушкар (1942 р.н.) родом із села Хрінники, що на Рівненщині. Переїхала в наш край 1945–го. А після закінчення Луцького педінституту ім. Лесі Українки (історико–філологічного факультету) працювала у Волинському краєзнавчому музеї як науковий співробітник. Її любов до обраної справи далася взнаки: з 1992 року й донедавна у місцевій громаді про неї знали як про головну хранительку фондів музею.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.