«До нас ніхто не приходить, бо ми не пускаєм»
У Луцькому геріатричному пансіонаті гостям нині не раді
У період карантину, викликаного стрімким поширенням коронавірусної інфекції, установи, де перебувають люди поважного віку, автоматично стали зоною ризику. Бо ж відомо, що старенькі здебільшого переносять цю недугу найважче. Що роблять у закладі, окрім того, що не пускають сторонніх?
Директорка установи Алла Гнатюк каже, що обмежувальних заходів у них чимало. Наприклад, проводять посилену дезінфекцію, двічі на день вимірюють усім температуру. «Дякувати Богу, на сьогодні у нас немає хворих, ні з температурою, ні з ГРЗ, ні з грипом», — тішиться і додає, що профілактично мешканці пансіонату приймають противірусні препарати (по таблетці на день). Пані Алла зауважила, що задля підтримки імунітету закупили лимони, а до традиційних сніданків-вечер додали перепелині яйця.
Пані Алла зауважила, що задля підтримки імунітету закупили лимони, до традиційних сніданків-вечер додали перепелині яйця.
Зараз у пансіонаті проживає 148 осіб, близько 80 прикуті до ліжка. Серед мешканців є люди з інвалідністю, з важкими захворюваннями, багато хто не має родичів. Якщо все ж комусь приносять передачу, то мусять залишити її на в’їзді поблизу охоронного пункту. Пакунок обробляють спреєм, а через дві години передають.
Втім, назвати пансіонат абсолютно закритою територією не можна, адже працівники їздять з дому на роботу. (Групуються по кілька і платять за довезення). Алла Гнатюк запевнила, що всі вони належно проінструктовані щодо карантинних обмежень, ознайомлені зі спеціальним наказом. Каже, що сама особисто щодня нагадує про заходи безпеки: «Думаю, наші працівники зацікавлені, щоб усе було за правилами, щоб усі тут були здорові».