Господареві є чим гордитися: кілька таких головок і ціла жменя.
Часникове захоплення хорлупівського поштовика
Вирощувати цю культуру Євген Микитюк (на фото) почав ще у 1990–х. До цього змусило безгрошів’я
—Посадив три чи чотири рядочки на паєві, — розповідає нинішній керівник поштового відділення у Хорлупах Ківерцівського району Євген Микитюк. — Де збути? Я сюди–туди, а в сусіда якраз мало бути весілля і він повинен був їхати в ковбасний цех у Муравище. Поїхав я з ним і домовився здати туди свій урожай. Але ще ж добре не знав, як і що робити. Часник обрізав, помив, і він не висох, коли треба було їхати. Завіз у цех, а мені кажуть, що сирий. Порадили просушити.
Тоді продукцію вдалося продати по 8 гривень за кілограм, що було непоганою ціною.
— Картоплі на ті гроші треба було б здати з цілого поля. Я зрозумів, що можна мати із цього зиск, — каже господар.
З тих пір і пішло. Євген Микитюк досі не зраджує цій культурі. За цей час накопичив чималий досвід. Тим більше, що має фахову агрономічну освіту. Найбільша площа, яку Микитюки відводили під часник, — 18 сотих.
Усе роблять вручну: накривають, викопують врожай сам господар, його дружина, сини, невістка та внука. Часник садять на зиму. Поле попередньо дискують, додають органіку. Затим встеляють його шаром соломи у 30 сантиметрів і більше.
— Картоплі на ті гроші треба було б здати з цілого поля. Я зрозумів, що можна мати із цього зиск, — каже господар.
— Один мужик мені підказав: накривай соломою. Тоді не треба сапати, волога затримується, часник лучче росте і головки великі, — веде нас на поле Євген Адамович. — Коли не накривав, то треба було кожну головку тягнути. Вимучишся. А тепер рвати легко, бо ґрунт вогкий.
Щойно навесні з’являться сходи, господар кропить ділянку підживкою. Через 10 днів повторює. Восени після збору врожаю обрізають стебла і розкидають їх по полю.
— Наступного дня дискую і сію гірчицю. Весною на цьому місці саджу картоплю — і бульби встеляють поле, — не без гордості хвалиться Євген Микитюк. — Тоді обрізаємо корінчики і кладемо часник на горище в хаті та у хліві. Місяць головки сушаться, потім лущимо їх і зсипаємо в сітки.
Частину залишають на насіння. На 1 ар його потрібно 10 кілограмів. Минулого року Євген Микитюк посадив 8 сотих. Каже, що з цієї площі можна зібрати близько тонни часнику. Якщо його продати по 50 гривень за кілограм, то можна заробити 50 тисяч. Звісно, від цієї суми треба відняти затрати на виробництво.
