Курси НБУ $ 41.86 € 43.52
Після найтеплішого року весняні морози «переплюнули» зимові!

Іще якихось два тижні — і «сонце сипатиме квіти, як з бриля» (за Ліною Костенко).

Фото 24tv.ua.

Після найтеплішого року весняні морози «переплюнули» зимові!

За даними Служби з питань зміни клімату Коперника, ця зима була найтеплішою у Європі за всю історію спостережень (тобто з 1855-го). Крім того, вона виявилася на 1,4 градуса теплішою, ніж сезон 2015–2016 років, якому належав попередній рекорд. Середня температура повітря цієї зими була на 3,4 градуса вищою порівняно з середнім показником цієї пори року періоду 1981–2010 

А в Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського (Київ) повідомили, що вперше за 140 літ спостережень за погодою в Києві за всю календарну зиму метеорологічна до столиці так і не завітала. Адже стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0 градусів до мінусових значень протягом грудня 2019 — ​лютого 2020-го так і не відбулося. Упродовж усіх трьох місяців середня температура була плюсовою і становила 2 градуси тепла. Кліматологи обсерваторії також зауважили, що вперше температура повітря не опустилася за позначку –10 градусів. Це наслідки глобального потепління, темпи якого, на жаль, пришвидшуються, наголосили в установі.

Не стала винятком і наша Волинь. Зими фактично й не було. Адже навіть річки так і не вкривалися льодом. Та і як вони могли заледеніти, якщо середня температура повітря зимових місяців у Луцьку становила +1,8 градуса, що майже на 5,6 градуса перевищує норму?! А найбільший мороз опускався лише до позначки 7,5 градуса нижче нуля. І то лише одного дня — ​9 лютого. Такого ще ніколи не було, щоби взимку температура повітря в наших краях не «дотягала» до 10 градусів морозу! Так і хочеться зіронізувати: ну геть розлінилася зима! А може, розумничка-зима рятувала бідних українців від захмарних цін знахабнілих газових магнатів? Бо ж припускають деякі науковці, що наша рідна планета Земля — ​то живий і розумний організм!

« Може, розумничка-зима рятувала бідних українців від захмарних цін знахабнілих газових магнатів?

Для порівняння нагадаю: у Володимирі-Волинському 11 лютого 1929 року зафіксували найнижчу температуру повітря на території області: мінус 38,9 градуса! Наступним найхолоднішим днем було 12 січня 1950-го: тоді о 7-й годині ранку в Любешові термометри показували 37,2 градуса морозу. А останню 30-градусну холоднечу на Волині зафіксували 8 січня 1987 року. Тож нинішнє покоління молодих краян так і не відчули пекучого морозища.

Але повернімося до теперішніх погодних аномалій. У жодній українській казці немає згадки, щоб надворі квіти тішили око всю зиму! А ось сині примули у Любешові (і не тільки!) цієї зими цвіли! Та так яскраво! І досі цвітуть! Дивина, та й годі!

А яка зима без снігу, завірюх та бурульок на дахах? Так-от, перший сніг минулої зими випав вчасно: у Любешові, приміром, він вранці 3 грудня зробив генеральне прибирання — ​вибілив усе навкруги. Та через день від нього й сліду не залишилося. Без снігу минув і Новий рік. Загалом же, за даними метеорологів, за зимові місяці у Луцьку був 21 день зі сніговим покривом. Максимальна висота його сягала тільки 4 сантиметри (і то лише один день, 29 грудня). А стійкого снігового покриву не було взагалі. Сніг випадав і того ж або наступного дня розтавав. Найтриваліший період снігового покриву в Луцьку становив лише 6 днів (протягом 5–10 січня).

Не знаю, як в обласному центрі, а в Любешові зимою й завірюх фактично не було. Тільки 22 березня невеликий вітерець трохи покрутився у прощальному танку зі сніжинками. Не бачили й бурульок.

І ще такий цікавий факт. Протягом найтеплішого, 2019, року у Луцьку було зафіксовано 24 рекордно теплих дні. Із них чотири — ​у грудні. А всього за зиму таких було аж шість (ще по одному додалося у січні і лютому). Не встояв навіть температурний рекорд 70-річної давності: 16 грудня повітря в обласному центрі прогрілося до 9,5 градуса тепла, що на 1,5 градуса вище за попереднє максимальне значення для цього дня, зафіксованого у 1950-му.

Природа й справді в останні роки стала надто непередбачуваною! Адже за логікою, після найтеплішого в Європі 2019 року і найтеплішої зими накопиченого тепла мало б вистачити, щоб такою ж погожою була й весна. Думалося, що природа встановить ще один рекорд — ​і цієї весни найраніше зацвітуть сади. До цього ніби йшло, бо з кожним днем під лагідним промінням помітно пробуджувалися квіткові бруньки персиків та абрикосів, а форзиція та айва японська (хеномелес) мали зацвісти з дня на день. Однак запізнілі прощальні поцілунки зими (зі снігом та нічними заморозками) призупинили можливий рекордно ранній прихід весни.

Неймовірно, але весняні холоди (точніше нічні заморозки наприкінці березня) на півночі Волині перевершили навіть найнижчі температури, які фіксувалися взимку! Адже вранці 23 березня у Любешові місцева метеостанція зареєструвала 7,3 градуса морозу. А найнижча температура у Любешові протягом усієї минулої зими становила лише –6,7 градуса (зафіксовано 7 лютого).

Нагадаю, сади в області найраніше зацвіли у 1990 році, приміром, у Любешові абрикоси розквітли 24 березня, сливи — ​26 березня, груші — ​5 квітня, вишні –14 квітня, яблуні — ​18 квітня. І цей природний рекорд тримається ось уже 30 літ! Як бачимо, навіть цьогоріч, після найтеплішої зими, він не буде побитий. Це й добре, бо зменшується ризик пошкодження квіткових бруньок нічними заморозками.

Було б дуже добре, якби все відбувалося вчасно: влітку було літо, а взимку — ​справжня зима. Та у природи не буває поганої погоди. Вона діє за своїми глобальними законами.

Петро КРАВЧУК, автор «Книги рекордів природи»  смт. Любешів.

 

Telegram Channel