Зеленський уже відкрито розправляється із майданівцями

У часи Революції гідності на Тетяну Чорновол, яка була особистим ворогом державного зрадника Віктора Януковича, вчинили замах. Її жорстоко побили невідомі під Борисполем і покинули помирати. Причому про плани злочинного проросійського режиму розправитися з нею Тетяна знала заздалегідь, але продовжувала боротьбу. Ось як про це сама згадувала рік тому: «Буквально за тиждень (до замаху. — Ред.) мене покликали на розмову Турчинов, Яценюк та Пашинський, вони повідомили мені, що влада прийняла радикальне рішення щодо мене, тому запропонували вивезти мене за кордон. Я їм подякувала і відмовилася. А потім пішла в свою печеру — в душову в Будинку профспілок, де я тоді жила. Закрилася. Там не було світла. Я увімкнула ліхтарик, який освітлював закутки тісної кімнатки, адреналін після палкої відмови Яценюку вивітрився, і я злякалася…

«Що я зробила? — подумала я. — Це ж кінець». Я раптом зрозуміла, що з цієї душової кабінки дорога одна — на ешафот. А як же моє щасливе життя? А як же плани на майбутнє? А мій чоловік, а мої діти? Я згадала повість Дяченків і прошепотіла: «Чи була я права?». «Зберись! Чи будеш іти до кінця?» — наказала я тоді собі. І пішла.

Коли мене вбивали, я геть не відчувала болю чи жалю за життям, навіть злорадно думала, що моя страта погубить Януковича. Але в останній момент накрило, я побачила перед очима дітей… Чи була я права?..»

Кримінальна справа проти Тетяни Чорновол — це спроба атакувати та перекреслити цінності, на яких тримається наша незалежність. Це — намагання влаштувати російське судилище над ВСІМА учасниками Майдану: від Героїв Небесної сотні до тих, хто підвозив дрова чи їжу. Це — ознака реваншу. Це — спроба переписати історію під диктовку Кремля. Але вона не вдасться. Бо є ми. Ми — носії пам’яті.

Після Революції гідності її чоловік Микола Березовий пішов добровольцем на фронт і загинув у бою. Оплакавши важку втрату, Тетяна записалась на офіцерські курси й отримала офіцерське звання…

Фактично Майдан був початком гарячої війни України з Росією за незалежність. Рятуючи Україну, майданівці озброювались дерев’яними щитами та «коктейлями Молотова». І звинувачувати їх у цьому — підло та абсурдно. Саме тому Верховна Рада й прийняла закон про амністію учасників Революції гідності.

Переслідувати захисників України на Майдані — це те ж саме, що судити українського солдата за те, що воював і зупинив російське вторгнення на Донбасі. І якщо Зеленський пішов на це, то напрошується питання: на чиєму він боці — українському чи російському?

Коментарі

Сергій ГОРБАТЮК, колишній керівник управління спецрозслідувань Генпрокуратури:

«Епізод загибелі працівника офісу Партії регіонів Володимира Захарова розслідувався нашим підрозділом, проведені необхідні експертизи. Під час виникнення пожежі у будівлі офісу його працівник Захаров мав можливість покинути будинок, перешкод для цього не було. Але він почав збирати носії записів камер спостереження (самостійно чи за чиєюсь вказівкою), щоб їх забрати. Він загинув від отруєння димом від пожежі. Ще 18 лютого, коли його тіло було обстежено (при міністрі МВС Захарченку), не було встановлено ознак насильницької смерті. Причини загибелі підтверджені матеріалами справи, і в цьому немає сумнівів.

Таким чином, підстав для висування підозри навіть у ненавмисному вбивстві цієї особи, на мою думку, немає (ДБР звинувачує Чорновол у тому, що вона разом з іншими майданівцями підпалила приміщення, вона ж каже, що зробила це, аби відволікти увагу бандитів, які топили у крові Майдан, — у той день було багато вбитих та покалічених. — Ред.). Звинувачення ж на адресу Тетяни Чорновол у навмисному вбивстві — безпідставні та не ґрунтуються на матеріалах провадження. Це їм протирічить. Більше того, підозру висунув не той підрозділ ДБР, який займається справами Майдану, а інше управління. Висунення безпідставних звинувачень проти Тетяни Чорновол — це ознаки злочину з боку представників правоохоронного органу в «кращих» традиціях незаконних притягнень майданівців у 2014 році».

Арсен АВАКОВ, міністр внутрішніх справ:

«Адвокате Януковича, пане Бібіков (йдеться про заступника директора ДБР Олександра Бабікова, який зараз є фактичним керівником Бюро. — Ред.). Ви наплювали на конфлікт інтересів як керівник ДБР та інспірували справу проти Тетяни Чорновол — особистого ворога Януковича. Справи немає, є тільки ваша жага помсти.

Пане Бібіков, я був теж на Майдані 18 лютого 2014 року — я такий же, як Таня, — приходьте до мене, чекаю. Спробуйте.

А краще підіть до біса з держслужби або до Януковича назад».

Олег СЕНЦОВ, колишній в’язень Кремля, учасник Революції гідності:

«Зараз обвинувачують її (Тетяну Чорновол. — Ред.) в умисному вбивстві людини 18 лютого 2014 року. Хоча всім давно відомо, що то був нещасний випадок і загиблий свідомо залишився в підпаленій будівлі, відмовившись її залишати. Я теж був там поруч, хоч і підійшов пізніше, коли офіс Партії регіонів уже димів. Бо були теж важливі справи у вигляді зіткнень із «Беркутом» на розі Шовковичної та Інститутської. Тоді тривала революція, траплялися бійки, гинули люди. Ми виборювали гідність, свободу та майбутнє для своєї держави. Зараз ми бачимо, як поступово усі ці завоювання Майдану нинішня влада зливає в унітаз. Якби ми тоді програли, то Янукович нас усіх кинув би за ґрати. І якщо активістів саджають зараз, то що це таке, якщо не реванш?».

Петро ПОРОШЕНКО, п’ятий Президент України, лідер «Європейської солідарності»:

«Теперішня влада свідомо віддала цей орган (ДБР. — Ред.) на відкуп адвокату Януковича. Фактичним керівником Державного бюро репресій, як називають його в народі, є Бабіков, який отримував гроші від свого «ростовського» клієнта.

Тому кримінальна справа проти Тетяни Чорновол — це спроба атакувати та перекреслити цінності, на яких тримається наша незалежність. Це — намагання влаштувати російське судилище над ВСІМА учасниками Майдану: від Героїв Небесної сотні до тих, хто підвозив дрова чи їжу. Це — ознака реваншу. Це — спроба переписати історію під диктовку Кремля.

Але вона не вдасться. Бо є ми. Ми — носії пам’яті. Ми були там і ми пам’ятаємо все. І нас багато. Значно більше, ніж куплених Януковичем бабікових».

Віталій ПОРТНИКОВ, журналіст:

«Володимир Зеленський — зовсім не глава цього реваншу. Він — знаряддя реваншу. Реваншистам був потрібен слабкий і некомпетентний президент, який не завадить їм сформувати кадрову вертикаль і почати наступ на Україну, організувати той самий «громадянський конфлікт», про який мріє Володимир Путін, зіштовхнути владу і суспільство, полегшити Кремлю окупацію нових українських земель. Адже потрібно чимось відволікти росіян у період економічної кризи. Чому не війною в Україні?

Коронавірус відкинув Україну і весь інший світ на початок ХХ століття — епоху безпорадності перед епідемією. А сьогоднішній обшук у Тетяни Чорновол відкинув Україну у 2010 рік — час безпорадності українського суспільства перед кримінальним режимом Віктора Януковича».

Тетяна ЧОРНОВОЛ, журналіст, політик, екснардеп:

«Мені інкримінують зараз вісім статей. За однією з них — вища міра покарання. За двома — 15–10 років. Але, в принципі, нічого. Вважаю, що я пройду і ці випробування. Зрештою, під час Майдану мене приговорили до страти, але після цього я ще навіть встигла конфіскувати гроші Януковича в державний бюджет».

Василь РОГУЦЬКИЙ.