З 14 кандидатів на посаду міського голови Луцька троє є членами партії „Батьківщина”: Володимир Литвинюк (лікар обласної лікарні), Олег Бойко (генеральний директор фірми „Антон”) та Богдан Шиба (перший заступник голови облдержадміністрації). Першого висунула партія, два інших – самовисуванці...
З 14 кандидатів на посаду міського голови Луцька троє є членами партії „Батьківщина”: Володимир Литвинюк (лікар обласної лікарні), Олег Бойко (генеральний директор фірми „Антон”) та Богдан Шиба (перший заступник голови облдержадміністрації). Першого висунула партія, два інших – самовисуванці. Чому одразу троє членів однієї з найпопулярніших політичних сил в регіоні змагаються за одну посаду? Виявляється, навколо цього питання наламати списів вже встигли навіть в самому БЮТ: через те, що Богдан Шиба висунув свою кандидатуру, на бюро Луцької міської організації партії його... позбавили членства в „Батьківщині”. Але безпартійним Богдан Павлович був недовго: це рішення переглянуло і відмінило бюро обласної організації
Василь УЛІЦЬКИЙ
- Богдане Павловичу, чи означає це, що ваше самовисунення не було узгоджене з партією? Бо таке враження, що у вас нема одного центру прийняття рішень. - Є єдиний центр. Але не в усіх вистачає політичного досвіду, щоб зрозуміти, що не всі речі треба одразу оприлюднювати. Є ще партійна тактика і стратегія на виборах, яку розробляв обласний штаб. - Тоді чому ваше самовисунення стало несподіванкою для міської організації? - Це не було несподіванкою для міської організації, але вона чомусь вирішила вчепитись за формальну сторону проблеми. Я це пояснюю недостатнім політичним досвідом. - Як ви вважаєте, виправдано, коли від партії іде одразу три людини? - Звичайно. Але ми повинні за якийсь час до виборів домовитись і залишити одну кандидатуру. Я впевнений, що так і станеться, тому що ті люди, на мою думку, є справжніми членами партії і розуміють всю важливість перемоги на виборах. - Є підстави сумніватись в цьому. Підтвердження – виключення вас з партії. - Це наслідок певної політичної недосвідченості. Цей, якщо так можна сказати, міні-конфлікт буде спокійно погашено. Просто в житті не буває. Усі ми люди. - Чи існує між вами трьома попередня домовленість про те, що залишиться тільки один, найрейтинговіший? - Так. І я впевнений, що це буду я. Я не порушую при цьому закон і чиню відповідно до рішень парторганів. - Ця задумка була з самого початку чи ви до неї прийшли вже в ході кампанії? - З самого початку. - У яких ви стосунках з Бойком та Литвинюком? - У добрих. - І все ж збоку виглядає, що в партії щось бурлить і, так би мовити, є хитання. - Ви хочете, щоб було КПРС і не було ніяких хитань? Так не буває. Є статут партії і відповідно статуту виписано, хто має приймати рішення і хто їх може відміняти. Так само, коли партія приходить до влади, вона нічого не буде варта, якщо керуватиметься емоціями, а не законом. І не треба все впихати в якусь одну пряму лінію, ми за нею жили багато років. Одна лінія завжди веде в яму. - Чому ви хочете стати міським головою? - Бо вважаю, що в Луцьку, по-перше, мають пройти серйозні зміни, як це сталося в області. По-друге, я вважаю посаду міського голови дуже важливою, на якій не буде часу вчитися. Наступного дня після виборів треба управляти містом. І треба бути готовим, мати знання, досвід і вміння. Я вважаю, що усе це в мене є. Найсерйозніша проблема в місті – змінити систему управління. Схеми мають бути змінені на ефективну роботу. Не ямковий ремонт доріг, на якому наживаються усі посередники, а результату нема, а капітальне будівництво доріг. Не „дірковий” ремонт дахів, на який списуються мільйони, а після зими на тому місці ще більше дірок, а капітальне будівництво і ремонт усіх дахів. Тобто ті самі гроші можна використати по-іншому, змінити систему. За ті ж гроші ми можемо забезпечити капітальний ремонт третини дахів. Чому так не робилося раніше? Бо за цим стоять посередники, підрядники, які на тому заробляють, які діляться з чиновниками міськвиконкому в тому числі. - 14 кандидатів на міського голову – це багато чи нормально? - Багато. І навіть не тому, що аж 14, а тому, що це здебільшого люди, які не мають управлінського досвіду і не знають, в чому насправді полягає робота голови міста. Що це тяжка щоденна і „непоказушна” робота.
