Помолімося за їхні душі. Вдома…
У перший тиждень після Пасхи українці зазвичай відзначають Провідну або Поминальну неділю. Інша її назва – Гробки, Радониця, Томина (Фомина) неділя. Проходить вона у різні дні тижня – суботу, неділю чи інші, як де заведено. Усе залежить від звичаїв і традицій місцевості
Проводи – особлива для усіх нас подія. Цього дня ми йдемо на кладовища, щоб поділитися радістю Воскресіння Христового з тими, хто відійшов у Вічність, кого любили, подякувати їм за все хороше, що зробили для нас. Ми віримо, що вони чують ці слова вдячності. За народними переказами, на Великдень Бог відпускає їхні душі на землю. А в Поминальну неділю вони повертаються назад, на небо. Кажуть, якщо у цей день йде дощ, то це плаче чиясь душа, яку не відпустив Господь. До Проводів люди готуються – прибирають могили, заквітчують їх. Цього дня на цвинтарях завжди людно, а священники здійснюють заупокійні молитви, кроплять місця поховань свяченою водою.
Але цьогорічні Проводи будуть незвичними. Бо свої корективи вніс коронавірус. За рішенням Священного Синоду Православної церкви України вони переносяться на 6 червня, на Троїцьку батьківську поминальну суботу. Є сподівання, що до цього часу знімуть карантинні обмеження. У Києві, Рівному та інших регіонах, де влада дбає про безпеку громадян, прийняли додаткові рішення, аби унеможливити масове зараження під час відвідування кладовищ. У Поминальні дні цвинтарі там будуть закриті для відвідувань. Не дозволять і прибирати у місцях поховань, бо це вже буде порушенням правил карантину. Кладовища ж підпадають під визначення громадських місць, а отже, на них розповсюджуються обмежувальні заходи. Зокрема, заборона на перебування там більше двох осіб, а також людей, старших за 60.
Владика надіється на свідомість волинян. Думаю, що більшість з них у Поминальні дні таки не піде на кладовища.
Цвинтарі на Волині у Поминальні дні не закриватимуть. Але влада і священнослужителі просять людей не відвідувати їх групами: якщо раніше, скажімо, ходили усією родиною, то нині піти може хтось один. Тобто, категоричної заборони на візити нема. «Ті, які бажають піти на Світлому тижні на цвинтар, можуть його відвідати, – сказав під час передачі «Тема дня» на телеканалі UA: Волинь митрополит Луцький і Волинський Михаїл. – Важливо, аби не було скупчення людей».
Владика надіється на свідомість волинян. Думаю, що більшість з них у Поминальні дні таки не піде на кладовища. Набереться терпіння і дочекається, коли знімуть карантинні обмеження, або піде в інший час, коли там не буде скупчення людей. Зрештою, помолитися за душі покійних можна і вдома, у колі родини.
Але знайдуться й такі, котрі не прислухаються до рекомендацій влади і священників. Бажання заперечувати, чинити опір усьому, що робить влада, – то наша національна риса, суспільства, що вийшло з тоталітарного. Такі пофігісти, люди, котрі ігнорують правила захисту від інфекції ( в Англії в умовах пандемії коронавірусу для них знайшли новий термін – ковідіоти), підуть на цвинтар і, гадаю, без масок, бо ж у них перебувати некомфортно. Засобів захисту вони не носять принципово. Посилаються на те, що для здорових людей то зайва річ. Їм начхати на карантинні правила, які у цивілізованих країнах рятують життя багатьох. Вони не задумуються, що ми надягаємо маски не для себе, а щоб захистити інших. А інші – аби вберегти нас. Тож подбаймо один про одного, зробімо свій внесок у подолання коронавірусу. Адже саме від нас, від того, як будемо поводитися у Поминальні дні, залежить, чи не накриє нас хвиля захворювань після святкування, чи вдасться уникнути італійського сценарію з великою кількістю смертей через людську халатність і безпечність.
