Волинянка дала останню пораду в житті: посадіть на обійсті ялівець
Зателефонувала наша давня читачка Тамара Софронівна Штенько з Нововолинська. Інвалід війни, ветеран праці, жінка дуже переймалася бідами інших. Це вона свого часу передавала волонтерам гроші зі своєї мізерної пенсії, а також освячені іконки на передову. Це вона щоразу, прочитавши в нашій газеті звернення до небайдужих читачів про допомогу на лікування тій чи іншій людині, завжди через листоношу надсилала гроші
Останнім часом Тамара Софронівна була схвильована поширенням коронавірусу. У свої майже 90 (!) років не пропускала жодного матеріалу, який стосується боротьби зі смертельною недугою, що шириться планетою. І запропонувала свою пораду.
Ще з юних літ пам’ятала розповіді бабусі, як колись рятувалися від страшних епідемій, використовуючи ялівець. Зокрема, на вогні підсмажували його плоди, темнуваті шишкоподібні ягідки, які виділяли специфічний запах. А він убивав усі небезпечні віруси, очищав повітря.
Ялівець — вічнозелений хвойний кущ, справді унікальний своїми надзвичайними бактерицидними властивостями. Протягом доби виділяє ефірні масла, які насичують повітря величезною кількістю фітонцидів. Цим перевершує не тільки листяні породи дерев (у середньому в 15 разів), але і всі хвойні (у 6 разів і більше). Цю його здатність здавна використовували індіанські племена для лікування бронхолегеневих захворювань і всіх форм туберкульозу. В Європі гілками ялівцю обкурювали приміщення, рятуючись від смертоносних епідемій.
Ялівець використовують для дезінфекції тари, приміщень, хвою і шишки — для ароматичних ванн, деревину, хвою та ягоди — для копчення рибних і м’ясних продуктів.
Застосування препаратів ялівцю в народній медицині налічує не одне тисячоліття. Він не тільки вбиває шкідливі бактерії, але й уповільнює процеси старіння організму, нормалізує роботу травної, серцево–судинної, нервової систем, благотворно діє на психіку людини. Використовують для лікування стиглі (сухі або свіжі) ягоди, з яких готують відвари, настойки, есенції. Крім ягід, лікувальну дію мають хвоя, коріння і молоді стебла рослини.
Також ялівець здавна застосовують у кулінарії. Його ягоди є популярною спецією в багатьох європейських кухнях, в тому числі в альпійських країнах. Ягоди ялівцю разом із кмином сприяють активному процесу бродіння при квашенні капусти, є відмінним консервантом, запобігають псуванню продуктів.
Колись з ялівцевої кори в деяких країнах робили посуд для зберігання м’ясних і молочних продуктів. У Скандинавії й тепер виготовляють невеликі контейнери для зберігання масла та сиру, роблять дерев’яні ножі для масла. Гілки традиційно використовують для ароматизації та збереження пива. А ще — для дезінфекції тари, приміщень, хвою і шишки — для ароматичних ванн, деревину, хвою та ягоди — для копчення рибних і м’ясних продуктів. То, може, варто посадити ялівець?
P.S. Коли цей матеріал готувався до публікації в «Газеті «Волинь», з Нововолинська надійшла сумна звістка: серце Тамари Софронівни зупинилося. Нам так боляче. Але навіть у цих словах ви зможете дізнатися про велич душі Тамари Штенько, Царство їй Небесне! Нам справді болить.