Останнім джерелом натхнення для письменника стала Мілена Есенська.
Франц Кафка запропонував нареченій і її подрузі... жити втрьох
Із 25-літньою єврейкою з Берліна Феліцією Бауер німецький письменник познайомився в гостях у спільного друга Макса Брода. Йому 29 літ, він був відлюдьком, не дуже впевненим у собі і виключав будь-який прояв сексуальності в людині. Незважаючи на це, роман Кафки і Бауер тривав 5 років – можливо, завдяки тому, що молоді люди бачилися лише кілька разів за цей період, а решту часу спілкувалися за допомогою листів
Вони знову зустрілися лише через пів року після знайомства. У великодній тиждень 1913–го Франц приїхав у Берлін. До останнього моменту він придумував відмовки, щоб не робити цього: збори борошномелів у Празі, зустріч із членами Союзу будівельників у Брно, прірва роботи, недосипання. Це побачення тривало всього декілька годин: молоді люди прогулялися парком Груневальд і попрощалися.
Через два місяці Кафка запропонував покласти край листуванню, а ще через кілька тижнів, 16 червня 1913 року, раптово зробив Феліції пропозицію в листі на 20 сторінок. У цьому посланні він попередив кохану: для початку йому потрібно відвідати лікаря, щоб той засвідчив здатність до запліднення і ясність думки. «А тепер подумай, Феліціє, які зміни принесе кожному з нас шлюб, що кожен набуде і що втратить, – написав він. – Ти втратиш Берлін, роботу, яка так тебе радує, подружок, безліч маленьких задоволень, можливість коли–небудь вийти заміж за здорового, веселого і доброго супутника життя, народити гожих і здорових дітей, до яких тебе, якщо ти прислухаєшся до себе, буквально тягне. І замість цих воістину непоправних втрат ти здобудеш хворого, слабкого, нетовариського, мовчазного, сумного, впертого, по суті майже пропащого чоловіка».
На диво, після такого ось послання Феліція відповіла «так». І тоді Кафка написав у щоденнику: «Коїтус – кара за щастя бути разом. Жити як можна аскетичніше, ще аскетичніше, ніж холостяк, – саме в цьому полягає для мене єдина можливість терпіти шлюб».
Жити як можна аскетичніше, ще аскетичніше, ніж холостяк, — саме в цьому полягає для мене єдина можливість терпіти шлюб.
Молодий чоловік тягнув із весіллям. Бажаючи зрозуміти, що відбувається, Феліція відправила до нареченого 21–літню подругу з Відня Грету Бліх. Що ж зробив Кафка? Він зав’язав ніжне листування з обома дівчатами! У посланнях до Відня домагався прихильності Грети, а в одному з листів у Берлін знову зробив пропозицію Феліції – і та погодилася стати його дружиною.
Після цього Франц написав Греті, що здорово було б після весілля жити втрьох. «Ми будемо вести прекрасне життя, і Ви, щоб піддати мене випробуванню, будете тримати мою руку в своїй, а я, щоб висловити Вам свою подяку, буду тримати в своїй Вашу», – мріяв він.
Змучена Грета показала Феліції листування з її нареченим, виділивши червоним кольором особливо пікантні місця. Невдачливого донжуана викликали в Берлін, де його зустріли обидві пасії. Заручини знову скасували, Кафка поїхав на море зализувати рани.
Через три роки, в липні 1917-го, він утретє освідчився Феліції. Однак уже через місяць знову розірвав заручини: у нього пішла горлом кров, і він сприйняв це як знак згори…
У житті письменника були ще три жінки. Ближче за всіх Кафка підпустив до себе Мілену Есенську, яка «осяяла своїм вогнем його життя». Вона була химерною особою, психічно не вельми врівноваженою, вживала кокаїн та активно тринькала гроші. Але водночас перекладала твори Кафки чеською. Її бурхлива екзотична енергія стала останнім джерелом натхнення для Кафки.
Він помер так, як, мабуть, мріяв, – у страшних муках. Горло 40-річного письменника настільки запухло й боліло, що їсти він уже не міг, тому помер від голоду. Останніми його словами були: «Лікарю, дайте мені смерть, інакше ви – вбивця».
Марина ЛУГОВА.
