Принцеса ніби прозріла: вона побачила Принца з іншого боку й усвідомила всю дурість своїх дій…
Казка, яка навчить вас перестати бігати за непотрібним
Прекрасна Принцеса завжди вірила в ЛЮБОВ і була готова боротися за неї до кінця, бо це найголовніше у її житті та в її Королівстві!
«На війні всі засоби годяться», — була переконана вона і, дізнавшись, що Принц потрапив у безодню відчаю, самоаналізу та зарозумілості, вирішила будь–що врятувати бідолаху і своє щастя.
Хоча навіть Дракон, який охороняє цей скарб — Принца, ув’язненого в башті, вважає його рідкісним мудаком, а його кохання — нікчемним…
Але Принцеса — вперта натура, вона готова «у вогонь і в воду» за коханим, тому, взявши з власного арсеналу найкращий і найгостріший меч, осідлавши вороного коня, вирушає в дорогу. Мчить вона, значить, верхи, волосся розвівається, а в голові визріває докладний план із порятунку Його — Коханого Принца.
А наш сумний Принц безмежно любить… похвалу і захоплення. Щоправда, всіма силами це заперечує, та в душі сподівається і вірить, що його все таки пошкодують і нарешті врятують, а Принцеса візьме вину за всі смертні гріхи на себе. Дурненький Принц…
Через багато випробувань довелося пройти нашій героїні: продиратися через Ліс Відчаю, перепливати Ріку Сліз, з Болота Розчарування вибиратися, навіть ледь Королівство не віддала, натрапивши на трьох шарлатанів: Сліпоту, Мниму Вину та Навіяне Розчарування, битися з Драконом за серце Принца…
Довго билися вони в полі чистому, а Принц сидів у вежі, спостерігав за всім цим з віконця і їв попкорн, запиваючи віскарем та покурюючи дорогі цигарки і кальян.
Коли ти долала випробування за випробуванням, він просто спостерігав у віконце… Ну навіщо він тобі?!
Мерзенний Принц…
І ось під час перепочинку після чергового бою Дракон поцікавився у Принцеси:
— Слухай, Мала, а навіщо тобі цей Принц здався?
— Що значить «навіщо», я ж люблю його! — витираючи піт із чола, обурилася Принцеса.
— Та ти ж його зовсім не знаєш! Він, крім себе, нікого любити не здатен! Він безвідповідальний і безхарактерний. Це той, хто для тебе ані яблуко з дерева не зірве, ані твоє Королівство боронити не стане. Він не захистив тебе від жодних проблем і нападів. А коли ти долала випробування за випробуванням, він просто спостерігав у віконце… Ну навіщо він тобі?!
— Я люблю його і мушу боротися за нього… — мовила Принцеса вже без особливого запалу, бо мусила хоч подумки визнати правоту Дракона.
— Я тебе благаю! Ну, по–перше, що ж за Любов така, за яку треба боротися?! Любов — це коли все добровільно і за взаємною згодою. Її не треба вимолювати, випрошувати, і битися за неї марно. Вона або є, або її немає. Решта — фікція і твоя хвора уява. По–друге, ти приглянься до цього свого Принца уважніше — крім розчарування, сумнівів у твоїй чесності й відданості, докорів і заниженої самооцінки, від нього нічого не дочекаєшся, а на геройство заради тебе чи твого Королівства він не здатен…
Принцеса ніби прозріла: вона побачила Принца з іншого боку й усвідомила всю дурість своїх дій…
— Ти маєш рацію, Драконе. Пробач… Може, десь перекусимо? Я так зголодніла і втомилася, — Принцеса кинула меч і попрямувала до свого коня.
— Та без проблем, Мала! Забирайся на мене — так буде швидше. Я тут знаю одне місце неподалік, де шеф–кухар готує прекрасні стейки!
Принцеса і Дракон полетіли разом вечеряти, а Принц так і залишився похмурим самозакоханим ідіотом.
Ось і казочці кінець, а хто читав — …перестане гнатися за непотрібним і придумувати Любов там, де її немає, в самозакоханих людях.
sobiratelzvezd.com.
