«Волинська Голландія» таки встигла показати свою красу (Відео)

Фермерське господарство «Лілі Лайн» понад 30 років вирощує цибулини квітів, які асоціюються із Голландією. І воно вже знане не лише у Луцьку, загалом на Волині, а й по всій Україні. А засновницею цієї справи є Лідія Володимирівна — ​мати нинішнього власника Олександра Подзідзея. Хоч свого часу ця любителька квітів із селища Голоби Ковельського району, може, й не думала, що колись це буде справа, поставлена на промислову основу.

— Я народилася в Ковелі, а виросла на хуторі, куди мене батьки відвезли до бабусі з дідусем, коли почалася війна. Звідти і любов до квітів. Звичайно, польових, лісових, які милували око з весни до осені. А ще, пригадую, на сусідньому хуторі, який був за декілька кілометрів від нашого, набачила білі півонії. Бувало, сховаюся десь неподалік і цілий день сиджу, чекаючи поки розкішна квітка розпуститься, — ​про це говорила Лідія Володимирівна, коли ми їй зателефонували вже після того, як побували на тюльпановому полі і від директорки з виробництва Тетяни Пашковської почули добрі слова на адресу цієї жінки — ​квітникарки, талант якої від Бога. — ​Звідси й любов до краси, яку дарує природа, на все життя. Перш біля своєї хати у Голобах вирощувала квіти, як кажуть, для душі. А потім і на продаж: у багатьох господинь цвіли і цвітуть мої лілії, гладіолуси, тюльпани…

Хотілося надивитися на красу, яку за декілька днів скосять, залишивши частину стебел, аби цибулини, які підуть на продаж, набиралися сили. 

48 років віддала жінка квітникарству, тож ясно, що Тетяна Пашковська, яка на наше прохання коментувала побачене нами у «Волинській Голландії», не могла її не згадати. Вона розповіла:

— Усе починалося в Голобах. А років сім тому взяли в оренду землю — ​паї, що належать місцевим жителям, де можна було розширити виробництво. Крім тюльпанового поля, тут є і ділянки, відведені під декоративні дерева. А ще — ​тепличне господарство, де вирощуємо тюльпани, які стали символом весни, на зрізування до свята 8 Березня.

Коли з’явилася ідея організовувати фестиваль? З приводу цього пані Тетяна каже:

— Уже п’ять літ тут є тюльпанове поле. І постійно знайомі, друзі, рідні приїжджали на фотосесію. Це відбувалося хаотично — ​хтось в один день навідувався, хтось — ​в інший… Не можна було проконтролювати, аби ніхто не завдав шкоди квітам. Тож три роки тому ми вирішили, що дамо можливість усім охочим приїхати сюди у визначені дні. А вже ми зустрінемо гостей — ​покажемо все й розкажемо. Звичайно, до цього належно готувалися: зробити, зокрема, фотозони, щоб людям було цікавіше знімкуватися.

А ще організатори фестивалю при нагоді показують усю продукцію, яку вирощують, кімнатні й вуличні рослини, які можна купити. Як і зрізані тюльпани, аби ще вдома вони нагадували про це дивне поле, що виграє всіма кольорами веселки. Зазвичай фестиваль проводять на початку травня. У цьому році свої корективи вніс карантин — ​відвідування «Волинської Голландії», як і парків, скверів, було заборонене. І все-таки завдяки тому, що обмеження 11 травня були послаблені, вона ще встигла показати свою красу: хоч деякі сорти (а їх нині 400) уже перецвіли, все ж ще є чим помилуватися. Територія тут, як поінформувала Тетяна Пашковська, велика — ​28 гектарів. 10 гектарів виділено під парковку автомобілів, якими добираються не тільки волиняни, а й жителі сусідньої Рівненщини. І саме тюльпанове поле — ​це 3 гектари. Тож хоч людей у перший день фестивалю було й багато, соціальної дистанції не важко було дотримуватися…

Хотілося надивитися на красу, яку за декілька днів скосять, залишивши частину стебел, аби цибулини, які підуть на продаж, набиралися сили. Наступної весни тюльпанове поле вже буде в іншому місці. Бо це квіти, які люблять нове місце і на попереднє можуть повертатися лише на четвертий рік — ​інакше вони вироджуватимуться. Маленькі цибулини — ​насіннєвий матеріал — ​фермерське господарство закупить у Нідерландах. З’являться й нові сорти, тож «Волинська Голландія» не втратить до себе інтересу відвідувачів.