Чим зараз відгукнеться Володимиру Зеленському його вибір?
Як волинські депутати проголосували за «антиколомойський» закон
Агітувати за цей законопроєкт 13 травня прийшов у Верховну Раду навіть Президент Володимир Зеленський. У результаті він був прийнятий голосами 270 депутатів
Чому документ № 2571-д називали ім’ям олігарха
Тому що він робить неможливим повернення одіозному Ігорю Коломойському ПриватБанку. Нагадаємо, що цю установу націоналізували у 2016 році, щоб врятувати фінансову систему України. Тоді у ПриватБанку утворилась «діра» приблизно у 150 мільярдів гривень, яку закрила держава.
Згідно із законом, Коломойський не може повернути банк, але, як і колишні власники будь-яких інших банків, матиме змогу отримати грошову компенсацію. Проте її розмір буде визначати не «суддя-посівальник», а міжнародні експерти. Якщо, звісно, спочатку буде доведено, що банк ліквідовано несправедливо.
Чому важливо було прийняти цей закон
Тому що такою була вимога Міжнародного валютного фонду. МВФ не хоче, щоб гроші, які він надає Україні, осіли в кишені олігарха.
«Відсутність кредиту МВФ означає дефолт країни. А дефолт означає російський наступ», – не раз наголошував Петро Порошенко.
Взагалі, потреба приймати такий закон — це ляпас нашій судовій системі, оскільки було побоювання, що через ручних суддів Коломойський доб’ється будь-якого потрібного йому рішення.
Чому Зеленський пішов проти Коломойського, який зробив усе, щоб той став Президентом
Вони рано чи пізно мали зіткнутись. Бо інтереси олігарха та держави не завжди збігаються. Президент ішов назустріч йому в інших питаннях, але конкретно в цьому ставки були надто високі. Адже без банківського закону не було б траншу МВФ, а без цих грошей криза в Україні могла б закінчитись дефолтом, а президентство Зеленського — катастрофою.
Хто як голосував за законопроєкт?
Не всі депутати у фракції «Слуга народу» дослухались до Зеленського. Із 248 «слуг» «за» проголосували лише 200. Інших 48 нардепів, які не підтримали законопроєкт, можемо віднести до умовної «орбіти Коломойського», в тому числі й обранця з Волині Вячеслава Рубльова, який утримався під час голосування. Як бачимо, монобільшість дала тріщину.
Фракція Петра Порошенка «Європейська Солідарність» послідовно виступала та наполягала на прийнятті цього законопроєкту і віддала за нього 23 голоси. «Відсутність кредиту МВФ означає дефолт країни. А дефолт означає російський наступ», — не раз наголошував Петро Порошенко.
Закон також підтримали: «Голос» — 18, «Довіра» — 16, позафракційні — 10, «За майбутнє» — 3.
Жоден із чотирьох волинян, які входять до групи «За майбутнє», не підтримав закон. Ігор Гузь та Степан Івахів були відсутніми під час голосування. Близький соратник Ігоря Коломойського Ігор Палиця не голосував. Ірина Констанкевич утрималась.
Коментарі
Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, народний депутат групи «За майбутнє»:
«Разом із моїм колегою з депутатської групи Тарасом Батенком ми стали співавторами постанови, прийняття якої унеможливило б ухвалення банківського законопроєкту у неконституційний спосіб. Це перше. По-друге: закон є антибанківським. Він стосується не лише ПриватБанку, а й ще 104 банків, які були виведені з ринку Нацбанком. По-третє, Національний банк опиняється поза правовою юрисдикцією. Четвертий аспект — законопроєкт ухвалювався під тиском МВФ, а відтак створює ще один прецедент зовнішніх інвазій. Тому за нього не голосувала».
Артур ГЕРАСИМОВ, народний депутат від «Європейської Солідарності»:
«Завдяки постійному тиску «Європейської Солідарності», завдяки тому, що ми постійно вимагали, щоб позачергові засідання були організовані для того, щоб приймати саме цей законопроєкт, нарешті він був ухвалений. Дуже добре, що парламент України, нарешті, вибрав Україну, а не Коломойського».
Дарія КЛИЧ
