Любовні пригоди і трикутники Павла Тичини

Він був ніжним, вразливим романтиком із жіночним обличчям. Любив жартома вдавати дурника і по-хлоп’ячому сміявся. Так свідчать знайомі про Павла Григоровича (на фото). Народився знаменитий українець у багатодітній родині сільського дяка та вчительки, був 7-ю дитиною. У 9 літ став співаком архієрейського хору при Троїцькому монастирі в Чернігові, навчався у духовному училищі. Мав музичні здібності, тож регент узяв його помічником. Тичина завжди вважав себе музикантом. Таку ж шукав і дружину. Казав, що ніколи не полюбить жінку, яка не має слуху.

 Згодом Павло серйозно зайнявся малюванням, став вхожим в осередок місцевої інтелігенції. Там познайомився з Михайлом Коцюбинським і отримав запрошення на його «суботи», де продемонстрував талант майстра поетичного слова.

Тичина вважав себе ловеласом. У щоденнику він писав: «У мене єсть донжуанізм…».

Одним із найвідоміших його віршів є «О панно Інно» — про перше кохання Тичини. Його обраницею була донька письменника Івана Коновала (Воронківського) Поліна. Однак після короткого роману дівчина його покинула. Натомість у Тичину закохалася її молодша сестра Інна, яку він лагідно називав Нюся. Це їй присвятичено: «О панно Інно, панно Інно! Я — сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив — Дитинно, злотоцінно». Передчасна смерть дівчини стала великим потрясінням для Павла. Він писав: «Померла Нюся. От тепер уже для мене Поля зовсім не існує. У Нюсі я довго ще любив Полю».

Історію першого кохання молодого Тичини розповідає картина Михайла Жука у стилі модерн «Чорне і біле» (1912–1914). Художник був учителем Тичини в Чернігівській духовній семінарії і знав про його нещасливу любов. Полотно перебуває у приватній колекції, а свого часу експонувалося на виставці «Велике і Величне» в Мистецькому арсеналі.

У центрі картини — два янголи. Чорний із сопілкою дуже схожий на Павла Тичину. Ким є смиренний білий янгол, донедавна лишалося невідомим. Згодом у ньому впізнали дочку Івана Коновала Поліну.

Тоді поет вважав, що на цьому його любов закінчилася і хотів піти в монастир. Але познайомився із Лідою Папарук, донькою хазяйки квартири, яку винаймав. Їхні стосунки були палкими та ніжними. Проте одружилися вони лише через 17 років спілкування. Разом прожили майже пів століття. Жінка стала менеджером поета, оберігала його репутацію, знищувала записи, які могли скомпрометувати.

Павло Григорович знав більше 20 мов, зробив багато перекладів, був міністром освіти та депутатом УРСР. А ще літературознавці називають його найбільш еротичним українським поетом. Сам Тичина вважав себе ловеласом. У щоденнику він писав: «У мене єсть донжуанізм…».

Марина ЛУГОВА