Народила доньку у 65 і вчить її... жебракувати

«Нікого у своє помешкання не впускає»

Дівчинку Валентина Підвербна народила після штучного запліднення. На процедуру пенсіонерка, колишня медсестра, затратила чималі кошти — ​12 тисяч гривень. Заощаджувала навіть на їжі, щоб назбирати необхідну суму, підторговувала майже до пологів. І коли на світ з’явилася здорова вимріяна дівчинка, була на вершині щастя. Неординарну сім’ю з перших днів узяла на облік соціальна служба. Але Валентина після повернення з пологового будинку не впускала до квартири навіть медпрацівників, не давала їм оглянути дитину. Усіх, хто намагався прорватися у її житло, обкладала матами. Не хотіла спілкуватися й із журналістами, які цікавилися, чи дає немолода мама раду доньці, як розвивається дитина. Жінка постійно конфліктувала із медиками, намагаючись уникнути відвідування поліклініки, щоб там, боронь Боже, не заразили якоюсь болячкою доньку. Дитину вивозила на прогулянку у закритому візку, уникала спілкування з іншими матерями і дітьми. Містом поширювалися чутки, що маленька росте розумово відсталою, німою та хворою.

Сусіди нарікали на неадекватну поведінку Валентини, зневажливе ставлення до них, нецензурну лайку, яка є звичною для неї. Розповідали, що у її квартирі страшенний безлад і бруд.

— Якось Валентина Григорівна попросила мене зняти дзеркало, — ​розповідав один із тих, кому вдалося побувати у Підвербної. — ​Повітря там було таке, наче вікна не відчинялися декілька років. З кухні дуже смерділо. Я повозився хвилин десять, але зрозумів, що більше не можу там бути, вибачився і пішов, порадивши знайти їй когось іншого. Справа в тім, що на кухні паскудять. Валя декілька років поспіль садовила дівчинку справляти велику потребу на раковину, бо боялася мікробів із унітазу. Коли стік забився, викликала сантехніка. Той, побачивши це жахіття, втратив дар мови.

Хотіла ходити у садочок, а згодом і в школу разом із донькою

Попри дивакуватість мами, недотримання нею режиму харчування дівчинки, інших вимог медиків, дитина росла здоровою, нормально розвивалася. Втім, у садочок не пішла. Мама хотіла влаштувати її, але за умови, що буде відвідувати його разом із донькою. Боялася, що Анну-​Марію там ображатимуть. Коли ж їй заборонили, відмовилась від послуг дошкільного закладу.

 Торік Підвербна привела доньку в перший клас і знову заявила, що буде разом із нею відвідувати школу, сидітиме поряд на уроках. Із великими труднощами педагогам вдалося вмовити її чекати на дитину у коридорі. Що ж до самої Анни-Марії, то до неї претензій немає. Дівчинка гіперактивна, але на її поведінку у школі не скаржаться. І навчається непогано. У неї є здібності до математики, гуманітарних наук. Правда, має проблеми із письмом, але, вважають педагоги, це минеться. Як то кажуть, наб’є руку. Мама водить доньку у гуртки, хоча й обирає їх на власний розсуд.

Словом, працівники соціальних служб і місцевої влади вважають, що підстав для занепокоєння долею дитини престарілої мами нема. Однак сусіди Валентини іншої думки. Вони переконані, що Підвербна не займається вихованням доньки, використовує її для жебракування, вчить неадекватної поведінки.

— Всі знають про це, але ніхто нічого не робить, — ​вважає землячка Валентини, жителька Чернігова Валерія Шашенюк.

Жінка звернулася у Мінсоцполітики з вимогою забрати дитину у «бабусі». Мотивує тим, що мама поводиться дивно: голосно розмовляє, витріщається на людей разом із донькою, обговорює їх, нецензурно лається. І дівчинка повторює. Вона може навіть попросити у перехожих грошей.

Подібні сигнали надходили і раніше до служби у справах дітей Чернігівської облдержадміністрації. Там відповідали, що в них є куди проблемніші батьки. Мовляв, ситуація з Підвербною не така страшна. Вона просто гіпертрофічно любить доньку, а факт жебрацтва не підтвердився. Втім, з останнім не все зрозуміло. Адже, на думку самої Валентини, попросити для доньки грошей не є якимось злочином чи приниженням. Жінка навчилася користуватися увагою і турботою влади до її сім’ї.

 — Недавно допомогли їй купити нові меблі, — ​розповідала голова Новозаводської районної ради Тетяна Кузнєцова-Молодча. — ​У квартиру вона, як і раніше, нікого не впускає, але часто приходить до мене на прийом. Медикам теж не довіряє. Коли у Анни-Марії піднялася температура, подзвонила мені. Я прислала автомобіль, щоб відвезти дівчинку на огляд у лікарню.

Відібрати дитину у матері чи залишити?

Це питання постало перед владою, соціальними службами відразу ж після народження дівчинки. Поспостерігавши за поведінкою матері і вислухавши її сусідів, а також медиків, соціальних працівників, які контактували із нею, уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба заявляв, що Анну-Марію потрібно забрати. Мовляв, дівчинці небезпечно жити в такій сім’ї. Однак представники місцевої влади стверджують, що загрози життю дитини немає. Мама її фанатично любить, купує для неї лише високоякісні продукти, новий одяг. Звісно, у жінки є дивацтва в поведінці, але психічного захворювання не виявлено. Тож суд, який вирішуватиме долю Анни-Марії, швидше за все стане на бік матері. А якщо й відберуть дитину, віддадуть її в прийомну сім’ю чи будинок сімейного типу, мама день і ніч проводитиме там, псуватиме життя і батькам-вихователям, і доньці.

Ця ситуація, вважає експерт у сфері захисту прав дитини Людмила Волинець, — урок для всієї країни: треба розробити чіткі правила застосування репродуктивних технологій для всіх учасників. Адже така невизначеність відбувається зараз і з сурогатним материнством. Через це й з’являються скандали, пов’язані з торгівлею дітьми.

За матеріалами «КП в Україні», OBOZREVATEL, POLITEKА.