Сто тортів
— Мам, дай мені тортика, ма-ам! — Ромаш, нема його, ми вчора його з’їли. — Ну мам, хочу тортика, знайди його!!!
Істерії у голосі сина більшає з кожним моїм аргументом. 7-ма ранку, здається, що тобі, дитино, не спиться чи не радіється! Мене врятувала, як це не смішно звучить, теорія. …З різних статей для батьків запам’ятала часто повторювану пораду: у проблемній ситуації спробуйте пофантазувати.
Тож мій 3-річний Ромаш почув таке: «А давай начаруємо собі тортик! Чари-бари — великий тортик із кремом для Романа з’явись!» Диво дивне — похмурість у мого ласуна як рукою зняло, очі загорілися цікавістю. Чаклувати так чаклувати: я забажала, щоб у нас з’явилася сотня пляцків з трояндочками і шоколадом. Малий не витримав і взявся міркувати, куди ми їх поставимо. Закінчила я думкою, що наші торти через обмаль місця повилазили на вулицю — тож люди, які поспішають на роботу, зупиняються, щоб покуштувати і дякують за частування. Обом нам було весело, а головне — малий передумав мучити маму.
Дозволяти мріяти собі чи комусь — важливо. Фантазування, передчуття чогось хорошого, планування дарують корисне задоволення. Людина потребує «польоту».
Найцікавіше, що стратегія з умовною назвою «не позбавляйте дитину надії» працює і зі старшими. Один тато описав, як його дев’ятилітня донька захопилася кіньми. Одного разу вона поділилася з ним мрією: «Було б добре, якби на 16-й день народження мені подарували скакуна». Той тато раніше відвідував тренінг для батьків складних дітей, тому зумів стримати першу імпульсивну реакцію, що не має стільки грошей. Натомість через якусь хвилю запитав: «Значить, хотіла б коня? Розкажи мені про це». Донька з великим захопленням описувала, як годуватиме тварину, куди поскаче. При цьому ні на чому не наполягала. Їхня розмова могла завершитися обопільним незадоволенням, натомість розійшлися в доброму гуморі. (За кілька років дитина переорієнтувалася на велосипед).
Історія повчальна. Дозволяти мріяти собі чи комусь — важливо. Фантазування, передчуття чогось хорошого, планування дарують корисне задоволення. Людина потребує «польоту». Забрати таку нагоду, не пустити у мрійний простір дуже легко. Нам, дорослим, часто здається, що захмарні мрії шкідливі, а фантазії — це дурнички і що ліпше не починати. Навіть фразу «мріяти ніколи не пізно» передаємо з іронією, а може, вона з’явилася, як настанова? Це те, що вирізняє людину з-поміж інших істот у світі. Певно ж недаремно, такими популярними у дітей є казки (й «Пеппі Довгапанчоха»), а чимало дорослих зачитується фантастикою.
Маєте свої цікаві спостереження — діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13 «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама