Головний поштар Волині Іван ЛЮСАК: «Переконаний, найкращі часи Укрпошти — ​попереду!»

— Іване Олексійовичу, у селі Чаруків Луцького району місцева влада, поважаючи соціальну роль пошти, подарувала листоноші скутер. Якою ще мала би бути співпраця місцевих громад та служби зв’язку?

— Цей подарунок — ​визнання роботи нашого працівника. Та й журналіст «Газети Волинь» зумів так описати мрію поштаря, що його словам повірили. Дякую дуже! Сподіваюся, що таку ініціативу підтримають і в інших громадах. А щодо співпраці, то вона має бути взаємовигідна та спрямована на якісне задоволення потреб населення. Доставка пенсії, соціальних допомог, прийом комунальних платежів, передплата періодичних видань, продаж товарів першої необхідності тощо. У нас є багато прикладів такої співпраці, коли місцеві ради виділяють для оренди Укрпошті кращі приміщення, допомагають зробити поточний ремонт, рекомендують населенню та направляють пенсіонерів на обслуговування в нашій установі. Боратинська ОТГ (зокрема, з ініціативи місцевих депутатів та тоді ще сільського голови, а зараз голови ОТГ Сергія Олександровича Яручика) забезпечила велосипедами 9 листонош Боратинського, Баївського та Промінського відділень Укрпошти.

— А скільки зараз поштових відділень в області і яка їхня кількість, на вашу думку, є оптимальною?

— На сьогодні всі до єдиного населені пункти та хутори Волині охоплені обслуговуванням, яке успішно надають 432 відділення поштового зв’язку. До кінця року ми не плануємо їх закривати, а навпаки — ​розвивати та відкривати нові. Наприклад, у Луцьку до кінця 2020-го розпочнуть роботу 3 нові відділення.

— Скажіть чесно: кращі часи для пошти попереду чи позаду?

— Звичайно, попереду. З кожним днем наша велика дружна команда досягає нових висот, опираючись на попередній досвід. Ми постійно удосконалюємося, розвиваємося, пропонуємо населенню і бізнесу нові сервіси відповідно до реалій сьогодення. Приємно бачити, як щодня все більша кількість людей довіряє нам, користуючись послугами Укрпошти.

На сьогодні всі до єдиного населені пункти та хутори Волині охоплені обслуговуванням, яке успішно надають 432 відділення поштового зв’язку.

— У Британії навіть міністр агітує передплачувати газети. Чому, на ваш погляд, друкована преса навіть у час інтернету має право на життя?

— В одному відомому радянському фільмі герой говорив, що пройде кілька років — ​і не буде нічого: ні книжок, ні газет, ні театру — ​лише телебачення. Але минув час, багато чого змінилося, а друковані видання залишаються актуальними і сьогодні. Більше того, чимало наших клієнтів (і не лише людей поважного віку, до речі) десятиліттями передплачують одні й ті ж газети і журнали. Електронні видання неможливо взяти в руки, відчути запах друкарської фарби, почути шелест сторінок, підкреслити важливе ручкою чи олівцем. А як зробити газетну вирізку з цікавою інформацією для колекції? Так, багато видань сьогодні, в не найкращі часи для бізнесу, оголошують про перехід в онлайн, але всі вони обіцяють не відмовлятися повністю і від паперових варіантів. Тому, на моє переконання, друковані та електронні ЗМІ будуть існувати паралельно, і кожне з них матиме своїх поціновувачів.

— Листоноша вже майже не носить листів. З чим вона йтиме до людей через 10 років?

— І сьогодні, і через десятиліття наш працівник приходитиме з усмішкою та пропозицією актуальних послуг. Багато хто і досі думає, що поштарка розносить лише листи та газети. Але це вже давно не зовсім так. Нині листоноша, особливо в селах, — ​це «мінівідділення»: вона і пенсію принесе, і оплату комунальних послуг може прийняти, і телефонний рахунок поповнити, і товари першої необхідності замовити та доставити. Тому її робота дуже шанована і важлива.

У багатьох європейських країнах пошта виконує послуги банківської установи. В недалекому майбутньому, можливо, і ми зможемо пропонувати своїм клієнтам весь спектр подібних послуг. Верховна Рада у першому читанні грандіозні плани Укрпошти підтримала.

— Іване Олексійовичу, а що ви виймаєте з власної поштової скриньки?

— Ну, її вміст більш-менш постійний протягом кількох останніх років: це рахунки від комунальних підприємств, дитячий журнал «Мамине сонечко» для доні, кілька журналів для дружини та повідомлення про отримання поштових відправлень, оскільки саме Укрпошті ми довіряємо доставку придбаних онлайн речей. Сподіваюсь, так чинять і читачі «Газети Волинь». Принаймні ми робимо все, щоб так було.

Про особисте

«На безлюдний острів узяв би із собою Біблію»

Бліцанкета директора Волинської дирекції АТ «Укрпошта» Івана Люсака (на фото)

 

•  У людині я найбільше ціную… чесність та порядність. Сам намагаюся бути таким зі всіма і завжди чекаю того ж у відповідь.
•  Найперша мамина порада: «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе».
•  Тато мене навчив… бути відповідальним та добросовісним. З самого дитинства я пам’ятаю, що він захоплювався акваріумними рибками. Завжди мене вчив тому, що, хоч рибки і не можуть нічого сказати, але я повинен вчасно їх годувати та не забувати чистити акваріум. Ніби простий приклад, але для мене, дитини, він був дуже дієвим, щоб усвідомити, що таке відповідальність.
•  У дитинстві дуже мріяв… стати лікарем-хірургом. Навіть учився в хіміко-біологічному класі ліцею та займав призові місця на олімпіадах з хімії. Але потім життя розпорядилося по-іншому, здобув фах економіста, про що ні разу не пошкодував.
•  Найпам’ятніший подарунок для мене на день народження… велосипед. Ще тоді, в далекі 1990-ті, коли всім жилося скрутно, пам’ятаю, як друзі з двору мали вєліки, що дісталися їм від старших братів. У мене ж старшого брата не було, а батьки увесь час казали, що на велосипед зараз немає грошей. І ось за успішне закінчення чергового навчального року на день народження тато з мамою мені подарували новенький «Салют» — ​дитячій радості не було меж.
•  Не задумуючись, пішов би у розвідку з… найкращим другом ще з дитинства. Це — Олег.
•  Коли мені сумно, я… сідаю за комп’ютер і планую свою наступну подорож.
•  Востаннє дарував квіти… дружині та мамі на День матері.
•  Моє хобі… подорожі. Зміна краєвиду завжди надихає на нові звершення.
•  Улюблений вид спорту… катання на лижах узимку та плавання, а ще — ​гра в шахи.
•  У моїй машині звучить найчастіше… аудіокнига про саморозвиток.
•  Книга, яку насамперед узяв би на безлюдний острів… Біблія.
•  Що сьогодні я попросив би у Святого Миколая… миру в Україні та подолання всіх напастей.
•  Крилатий вислів, який мене надихає… «Найскладніше почати діяти, все інше залежить тільки від наполегливості».

Сергій БОРОХ.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.