Багато людей відвідують цю місцину заради незвичних фото для соціальних мереж.
«Білі гори» поблизу Рівного: красиві, але небезпечні
Сфотографуватися на фоні «сніжних горбів та темно-зеленого озера», що менш як за 20 кілометрів від сусіднього з Волинню обласного центру, щороку з’являється все більше охочих. Фон для ефектних світлин у соцмережах, втім, не природний, а штучний. Люди фактично милуються звалищем відходів «Рівнеазоту», яке за роки роботи підприємства розрослося до «гір»
Фосфогіпсові терикони цього підприємства – за кілька кілометрів від Рубчого Рівненського району. Через популярність місцини вона навіть нанесена на Google Maps, що робить її ще більш привабливою для «масового туризму». Як зазначають у Городоцькій сільраді, на чиїй території «білі гори», ділянка для звалища фосфогіпсу — у постійному користуванні «Рівнеазоту». Територію охороняють від проїзду вантажного транспорту, а ось звичайних «туристів» не відганяють. У сільраді кажуть, що сусідство з териконами селянам не заважає.
Територію охороняють від проїзду вантажного транспорту, а ось звичайних «туристів» не відганяють.
– «Гори» лежать на бетонній подушці вже багато років – мабуть, ще із радянських часів. Не думаю, що вони дуже небезпечні, – зазначає заступник городоцького сільського голови Сергій Поліщук. – Із соціальних мереж бачимо, що туди все більше людей їде.
Фосфогіпсові терикони є в усіх областях, де працюють азотні підприємства. Цю речовину за часів СРСР вважали малонебезпечними відходами хімічної промисловості. Виникає вона під час виробництва фосфорної кислоти, яку використовують для мінеральних добрив. Спершу відходам намагалися знайти застосування, проте складати їх «у гори» виявилося дешевше. Фосфогіпсові терикони «Рівнеазоту» на сьогодні нараховують уже понад 15 млн тонн.
Не можна сказати, що є якась небезпека, якщо людина перебуває на цих териконах. Страхати не хочу. Але для довкілля фосфогіпс шкідливий.
Подібна проблема є у сусідній Білорусі. Останніми роками там знайшли вихід із ситуації. По–перше, заводи почали зменшувати у фосфогіпсі кількість вологи, що дає змогу для використання на цементних заводах, по–друге, просувають його як матеріал для меліорації.
Попри те, що речовина не належить до дуже небезпечних, її надмірна кількість може забруднювати не лише Горинь, яка протікає поряд, а й підземні джерела та ґрунт. На цю тему рівненські дослідники вже писали наукові статті.
– Якщо одним словом, то фосфогіпсові терикони шкідливі, але наскільки, на жаль, не можу оцінювати – під руками немає потрібних даних, – розповідає кандидат географічних наук, доцент кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП, Рівне), «Почесний розвідник надр» Іван Залеський. — Але що я зробив особисто для того, щоб від них була менша шкода: впровадив розбавлення води, яка фільтрується через терикони. Це було у 1990–х. Сніг, дощ – усе, що проходить через товщу цих «гір», – вимивають певні солі, які потрапляють у річку. Ми розрахували, як зробити так, щоб те все, що витікає, не отруювало довкілля. Пробурили глибоку свердловину, організували підкачування артезіанської води і розбавлення нею тієї, що проходить через терикони. Таким чином ті потоки, які потрапляють у річку, вже чистіші та не несуть загрози. Донині це все функціонує. Не можна сказати, що є якась небезпека, якщо людина перебуває на цих териконах. Страхати не хочу. Але для довкілля фосфогіпс шкідливий. Ще в СРСР думали, як ці відходи можна застосувати, але всі галузі від них відмовлялися: у сільському господарстві використовувати їх не можна, у будівництві також. Будівельний факультет НУВГП свого часу розробляв технологію, як фосфогіпс додавати до цементних розчинів, але санстанція на це не давала добро.
Левко ЗАБРІДНИЙ.
