Зеленський на Західній Україні пив каву, стріляв із лука і фоткався з фанами
Глава держави два дні провів у Хмельницькій області. Там він зустрічався з місцевою владою та підприємцями, а також організував звичні для усіх президентів піар–акції, щоб виглядати «простим хлопцем»
А ще неприємно здивував кількома заявами. Їх оприлюднили журналісти «Української правди», які увесь цей час провели поряд із Президентом.
По–перше, дивно, що критику глави держави з боку представників місцевого самоврядування Володимир Зеленський назвав виступом «проти держави» та «сепаратизмом». Але ж, Володимире Олександровичу, усі мають право критично оцінювати дії Президента та його вертикалі! І ви маєте звикнути до жорстких оцінок вашої діяльності й не шукати в них «сепаратизму». Тим паче, що в умовах коронавірусу місцева влада показала себе краще, ніж центральна. А виступ проти держави — це трохи інше, наприклад згода на умови Путіна по Донбасу.
По–друге, пан Зеленський заявив, що хотів би забрати дороги, які належать місцевому самоврядуванню, на баланс держави. Певно, щоб знову вручну в Києві розподіляти кошти на ремонт? Так, ми це вже проходили при Януковичу, коли ні доріг не було, ні грошей у місцевих бюджетах. Ось це і є наступ — тільки на самоврядування. Насторожує якесь дивне розуміння децентралізації і розподілу повноважень та коштів у Президента.
По–третє, заява Володимира Зеленського, що він спеціально хотів заразитись коронавірусом, самоізолюватись у себе в кабінеті і звідти керувати країною, щоб показати людям, що «це страшно». Гарний сценарій для фільму чи артиста, який хоче зібрати більше переглядів у соцмережі, але дурні фантазії для глави держави. В умовах війни та зростаючого рівня безробіття і бідності спеціально злягти з хворобою, яка ще невідомо як розвиватиметься — це якесь дітвацтво та безвідповідальність, не здається?
…«Плюс» Володимиру Зеленському можемо поставити хіба що за його слова про те, що усі, хто боровся за Україну, — герої, в тому числі і Степан Бандера. Добре, що Президент нарешті прийшов до цієї очевидної істини, не побоявшись, що тупнуть ногою у Кремлі.