«Я переконувала, що він дуже молодий, що треба лікуватись, не соромитись звернутись по допомогу...»
Інспектор лінії «102» на Волині 34 хвилини розмовляла по телефону з юнаком-самогубцем
На щастя, цього виявилося достатньо, щоб наряд поліції встиг прибути до його будинку в село Луцького району
«Найважче в нашій роботі — це розмовляти з людьми, які хочуть покінчити життя самогубством, і розуміти, що ти можеш бути останньою, з ким вони говорили», — так про особливості служби в поліції розповідає інспекторка лінії «102» Ольга Твердяк (на фото).
Жінка на цій посаді — з 2017–го. Каже, що за ці роки бувало різне, кожен наступний виклик не схожий на попередній.
Але повідомлення про спроби самогубства запам’ятовуються надовго.
Так було і в ніч з 10 на 11 червня, коли на «102» подзвонив молодий хлопець.
— Я зателефонував, щоб ви зафіксували смерть, — сказав чоловік.
— Хто помер? — запитала операторка.
— Поки ніхто, але я збираюсь із собою щось зробити, — повідомив юнак.
«Я розмовляла з ним 34 хвилини, поки до нього не приїхав наряд групи реагування патрульної поліції Луцького району. Одразу зрозумівши, що хлопець може заподіяти собі непоправне, дала знак іншим колегам, що говоритиму довго, «триматиму» його. Тим часом старший зміни Андрій Холод посприяв негайному призначенню наряду поліції та «швидкої» в село у Луцькому районі, звідки надійшов дзвінок», — розказує Ольга. — Спочатку хлопець не представлявся, але в процесі розмови вдалося вивідати, що йому 19 років, що з підліткового віку він вживав алкоголь і наркотики, що має депресивний стан і часто думає про самогубство. Він сказав, що зателефонував у поліцію, аби батьки, які його підтримують і люблять, знали, що вони не винні в його смерті».
Я переконувала, що він дуже молодий, що треба лікуватись, не соромитись звернутись по допомогу…
«Я переконувала, що він дуже молодий, що треба лікуватись, не соромитись звернутись по допомогу, — продовжує Ольга. — На щастя, він був спокійний, але з інтонації розуміла, що перебуває у глибокому депресивному стані. Через пів години хлопець сказав, що поруч зупинився якийсь автомобіль, і я зрозуміла, що це приїхав наш наряд».
Жінка додає, що схожі дзвінки трапляються нерідко, але здебільшого телефонують агресивні, знервовані люди, які хочуть перекласти відповідальність на оператора служби. Цього ж разу врятувало те, що чоловік був спокійним і йшов на контакт.
Півтора року тому був випадок в іншого працівника, що людина повісилась, спілкуючись з оператором, жінка чула навіть його хрипіння, але в той момент прибув наряд поліції — і чоловіка вийняли з петлі, він вижив.
«Емоційно важко усвідомлювати, що я могла бути останньою, з ким говорив цей молодий хлопець. Агресію, образи ми навчились сприймати і терпіти, а от до таких моментів звикнути важко», — каже інспекторка.
Про той випадок пригадує і начальник сектору реагування патрульної поліції №3 у Луцькому районі Олександр Гачкевич, який саме був на зміні. Каже, що виклик надійшов пізно, вже за північ. «Село було неосвітлене, будинки не пронумеровані, поруч не було людей, тож потрапити на місце події було складно. Врешті, ми помітили хлопця, який говорив по телефону, був стурбованим, і зрозуміли, що це той, який хотів покінчити з життям», — каже Олександр.
Поліцейські заспокоїли громадянина, поговорили з ним, порадили, де отримати допомогу.
Майже одразу приїхала і карета «швидкої». Хлопця забрали у психлікарню. Нині його життю нічого не загрожує.
Ольга БУЗУЛУК.
