«Україні вкрай потрібні інвестиції, але, поки держава не стане правовою, вони не з’являться».
Як виживає бізнес в умовах карантину?
Скільки «коштуватиме» боротьба з коронавірусом волинському і українському бізнесу, як можна пом’якшити його негативні впливи на суб’єктів господарювання, чи можна запобігти стрімкому росту безробіття — про це розмова з Володимиром Цибульським — радником генерального директора ПрАТ «СКФ Україна» та радником голови Федерації роботодавців
«Чорний лебідь» світової економіки
— Володимире Івановичу, ви майже 20 років із 43–х працювали на посаді генерального директора одного з найбільших підприємств Волині — «СКФ Україна», а також тривалий час очолювали обласне Об’єднання організацій роботодавців. Що змінилося у вашому житті після виходу на пенсію?
— Ритм життя, але воно не стало менш цікавим. Я не втратив зв’язок із Групою СКФ, тому маю можливість отримувати аналітичну інформацію як щодо її діяльності, так і розвитку економіки, включаючи короткострокові та довгострокові прогнози. Разом із тим як радник голови Федерації роботодавців України Дмитра Олійника та член Спільного представницького органу сторони роботодавців аналізую проєкти законів та постанов Кабінету Міністрів, які стосуються економіки та соціально–трудових відносин.
— Довелося прочитати, що чимало країн підраховують, в яку суму їм обходиться боротьба з коронавірусом. На вашу думку, скільки вона «коштуватиме» світовому бізнесу й українському зокрема?
— Коронавірус став тим «чорним лебедем» (важкопрогнозованою подією, що має значний вплив на економіку. — Авт.), який пришвидшив глобальну і довготривалу депресію. За передбаченням JP Morgan Chase & Co та агентства Bloomberg, яким найбільше довіряю, протягом нинішнього року та першого кварталу 2021–го пандемія забере у світової економіки сумарно 5–5,5 трильйона доларів США.
Згідно з оптимістичним консенсус–прогнозом експертів Центру досліджень ризиків Judge Business School при Кембриджському університеті, втрати протягом п’яти найближчих років становитимуть 26,8 трильйона доларів або 5,3% від світового ВВП. Промислове виробництво в I кварталі 2020 року впало на 12%, а в II кварталі очікується падіння на 24%, в т. ч. у США збитки становлять відповідно 7,5% та 51,4%, в Європейському Союзі — 12,9 % та 40,5% . У той же час промислове виробництво Китаю після падіння на 40,5% в I кварталі у другому показує зростання на 54,2%. Схоже, він єдиний виграє від цієї пандемії.
Нинішня економічна криза відрізняється від попередніх тим, що обсяг послуг упав навіть більше, ніж виробництво. Серед галузей найсильніше страждає автомобілебудування. Наприклад, у Німеччині у квітні воно знизилося на 61% порівняно з минулорічним квітнем. А в цілому за березень–травень продаж легкових та легких комерційних авто в країнах ЄС — мінус 51,8 %.
Незважаючи на те, що Україна меншою мірою інтегрована в глобальні світові ринки, криза, викликана пандемією та карантином, не могла обминути нашу державу. Зниження промислового виробництва за підсумками квітня становило 16,2 %, а в травні доходи бюджету країни зменшилися на 31 млрд гривень. У цілому за рік прогнозується падіння економіки України в межах 9–12%.
Федерація роботодавців подбала про підприємців
— А які економічні наслідки від карантину можуть бути на Волині?
— Насамперед хочу сказати про зміни в психології поведінки людей. Очевидно, що світ, і бізнес у тому числі, вже ніколи не буде таким самовпевненим, як до пандемії. Люди, залишившись на декілька місяців без звичних доходів, значно обачніше витрачатимуть свої гроші. А це призведе до зниження попиту на величезний перелік товарів та послуг. Уже спостерігаємо обвал на ринку автомобілів, квартир, дорогого одягу та взуття, туристичних поїздок, розваг, кафе і ресторанів тощо.
Прикро, що влада не усвідомлює реальних масштабів кризи та безробіття. Таке враження, ніби щоденний приріст чисельності безробітних на 5 тисяч чоловік відбувається не в Україні,
а десь далеко.
Із врахуванням того, що в структурі економіки нашої області аграрний сектор (ситуація в ньому значно стабільніша, а попит на продукцію вищий, ніж в індустріальному) займає більшу частку, ніж промисловість, падіння валового регіонального продукту (ВРП) Волині буде меншим, ніж у цілому по країні. Беручи до уваги те, що ВРП Волині становить майже 61 млрд гривень, можемо очікувати втрати місцевого бізнесу в межах 6 млрд гривень.
Внаслідок карантину і заборони діяльності протягом майже трьох місяців найбільше постраждає малий бізнес. Упевнений, що через відсутність обігових коштів значна його частина (в межах 25–30 %) взагалі не зможе повноцінно відновити свою діяльність без серйозної підтримки держави. На жаль, ми її не бачимо. Тому не уникнути втрати робочих місць (майже до 15 %), зменшення рівня заробітної плати та скорочення (оптимізації) персоналу. Разом із тим не виключаємо, що восени можлива друга хвиля пандемії.
— Чи може допомогти Федерація роботодавців України тим галузям економіки, які понесли найбільші втрати?
— Як відомо, з усіх галузей найбільший обвал стався в автомобільній. Два підприємства нашої області, а саме «СКФ Україна» та «Кромберг енд Шуберт», є крупними виробниками і постачальниками комплектуючих для провідних світових автоконцернів, а замовлення на продукцію цих заводів упали. Катастрофічна ситуація в громадському харчуванні, готельному бізнесі, в усій сфері послуг.
Федерація роботодавців України змогла переконати уряд виділити 6 млрд грн (в тому числі 100 млн — Волині) для виплат персоналу підприємств із часткового безробіття в межах прожиткового мінімуму по 2102 грн та фінансової допомоги ФОПам, малому і середньому бізнесу за вимушений простій у зв’язку з карантином у розмірі мінімальної зарплати — по 4723 грн. Більше того, нам вдалося добитися змін до відповідних положень регуляторного порядку в частині спрощення процедури оформлення документів для отримання цих виплат, у тому числі продовження з 30 до 90 днів терміну, за який надається така допомога. Найбільша сума — майже 10 млн грн була виплачена 4597 працівникам компанії «Кромберг енд Шуберт» за місячний простій. Всього цією допомогою скористалися більше 240 фірм та ФОПів, на яких працює майже 5 тисяч людей.
Не буде верховенства права — не «підуть» інвестиції
— Відомо, що деякі підприємства попри те, що їхні працівники були у вимушених відпустках, зароблене все ж виплачували. Чим компенсують втрачені прибутки?
— Оскільки розмір державної допомоги незначний, такі підприємства, як «Модерн–Експо», «СКФ Україна» та інші виплачували дві третини від зарплати з власних коштів (на жаль, законодавство не дає змоги комбінувати ці виплати, тобто, якщо частину платить бізнес, державна допомога вже неможлива). Зрозуміло, що ніхто збитки компаніям не відшкодує, і це негативно вплине на фінансові результати. Але й державний бюджет також понесе втрати: внаслідок зменшення прибутків бізнесу буде менше податків.
— Прем’єр–міністр Денис Шмигаль заявив, що кількість реєстрації нових ФОПів повернулася до докризового періоду. Якщо це так, то де бізнес побачив покращення умов?
— Прем’єр–міністр обіцяв створити у травні 500 тисяч нових робочих місць. І де вони? Можливо, дійсно реєструється якась кількість нових ФОПів за рахунок різкого зростання кількості безробітних, котрі, втративши місце на підприємствах і в компаніях, пробують знайти нові способи заробітку. Але я знаю безліч випадків, коли існуючі ФОПи не можуть відновити діяльність через відсутність обігових коштів. Крім того, запровадження змін Податкового законодавства згідно із Законом 466 (більш відомим, як законопроєкт 1210) значно посилює податковий тиск на бізнес і погіршує умови для нього.
— Нещодавно Верховна Рада створила комісію із захисту прав інвесторів. Чи сприятиме це покращенню інвестиційного клімату?
— Що б не створювали Верховна Рада чи Президент для інвесторів, вони не вкладатимуть великих грошей в Україну до тих пір, поки в державі не утвердиться верховенство права й не буде впевненості в реальній можливості захистити свої інвестиції в українських судах. Сьогоднішня влада, на жаль, демонструє ще більш безвідповідальне ставлення до дотримання законів, ніж попередня. Крім того, нічого не робиться для подолання чиновницького свавілля й тяганини, ос обливо з оформленням орендних земельних відносин, технічних умов на підключення до інженерних мереж і т. п.
— Володимире Івановичу, як би ви охарактеризували найближчу перспективу для роботи підприємців?
— Однозначно, що кілька місяців будуть важкими. Доведеться шукати нові можливості. Складно стане також виконувати жорсткі карантинні обмеження, котрі можуть діяти ще довгий час. Якщо навіть у Німеччині, де уряд за вимушені зупинки бізнесу виплачує 80 % від діючих зарплат, прогнозують, що 30 % малого бізнесу у сфері послуг збанкрутує до кінця року, то що говорити про нас? Прикро, що влада не усвідомлює реальних масштабів кризи та безробіття. Таке враження, ніби щоденний приріст чисельності безробітних на 5 тисяч чоловік відбувається не в Україні, а десь далеко. Тому й немає досі стратегії подолання кризи та дієвої підтримки бізнесу.
