Слідами попередників
Ну що ж, настала черга й Володимира Зеленського. Я якось не задумувався, чи зможе він втиснутися у цю сферу. Та якби спитали, то, напевно, сказав би — ні. Бо Зеленський має славних попередників. Настільки потужних у роздаванні обіцянок, що, здавалося, годі й вигадати щось принципово нове. Але ж ні, можна, якщо добре подумати. А з фантазією у нашого Президента усе гаразд
Йдеться про банальні приміські дизель–потяги, якими курсує багато людей (ну, нині під час карантину вони не їздять, але ж то тимчасово). Про покращення на цій ділянці багато обіцяли колишній керівник Укрзалізниці та профільний міністр.
За останні кілька років довелося почути (але не «помацати») про такі нововведення: запровадження вай–фаю (безпроводового інтернету) на вокзалах; встановлення там же терміналів для продажу квитків; перетворення вокзалів на торгові центри (була й така ідея в польського рокера Войцеха Балчуна, що колись керував Укрзалізницею) та (вершина, як на мене) вай–фай у приміських потягах.
Настала черга нових цяцянок. Отож, «Президент поставив завдання міністру інфраструктури Владиславу Криклію закупити електропоїзди, які будуть мати хорошу систему кондиціонування та вентиляції, щоб зменшити ризики інфікування», — йдеться на сайті глави держави.
Для тих пасажирів, які користуються старими–престарими приміськими поїздами, повідомлення про кондиціонування та вентиляцію звучать, як знущання. Бо у наших потягах (принаймні волинських, реалії яких знаю), коли вікно або двері не зачиняються, буває така вентиляція, що куди там імпортним системам.
Так, ідея хороша. Не знаю, як щодо ризиків захворювання, але пасажирам точно буде комфортніше. Але на цьому все хороше закінчується. Починається традиційне.
Як ви думаєте, чому не вдалося запровадити вай–фай у потягах, встановити термінали на вокзалах, втілити багато іншого? Відповідь проста: не вистачило грошей. То, може, нині їх побільшало? Сумніваюся. Тому для тих пасажирів, які користуються старими–престарими приміськими поїздами, повідомлення про кондиціонування та вентиляцію звучать, як знущання. Бо у наших потягах (принаймні волинських, реалії яких знаю), коли вікно або двері не зачиняються, буває така вентиляція, що куди там імпортним системам. З погляду зарази воно навіть краще. Ніякий вірус не візьме — протяг його просто винесе з вагона.
Хто зна, може десь вже й втілили котрусь із залізничних новацій. Але точно не в нас. Хоча варто було б думати про зменшення ризиків інфікування та покращення якості перевезень не тільки на тих ділянках, де курсують електропотяги, а й там, де чухкають дизель–поїзди (чи Президент не знає про існування таких?), не лише на вокзалах міст–мільйонників, але й на маленьких, Богом забутих станціях.
Тому сприймаю повідомлення про електропотяги з кондиціонуванням та вентиляцією просто як чергову обіцянку: треба ж щось людям казати.
