Пам’ятаємо, любимо, cумуємо
Минає шість років від дня, коли в бою біля села Макарове Станично-Луганського району Луганської області був поранений осколком у живіт і помер від втрати крові у вертольоті дорогою до шпиталю командир бойової машини, командир відділення 51-ї ОМБР Ігор УПОРОВ
Сьогодні, як і в 2014-му, наші серця сповнені сліз і смутку. Роки минають, але глибока рана від втрати найдорожчої людини болить, як і раніше. Ростуть без батька донечки Юлія та Віолетта, яка народилася в день його похорону. Не перестає горювати вся наша родина, адже зі смертю Ігоря ми втратили опору у житті.
Для своєї сім’ї він був найкращим чоловіком і батьком, для України — вірним сином і справжнім захисником.
Для своєї сім’ї він був найкращим чоловіком і батьком, для України — вірним сином і справжнім захисником.
Ми завжди будемо оплакувати його загибель, пам’ятати як героя, який до кінця виконав свій обов’язок перед Батьківщиною. Усіх, хто знав нашого Ігоря, просимо пом’янути добрим словом та щирою молитвою.
Вічно сумуючі дружина, мама, діти, рідні.
