«Млинцева історія», або Як навчити дітей самостійності. Колонка Оксани КОВАЛЕНКО
– Мам, а можна мені блинчик? Але я хочу з повидлом! – Зачекай, досмажу…
Мій 3-річний Ромашик вирішив не чекати: коли я повернулася від плити до столу, він уже згортав млинець. Правду кажучи, вийшла не зовсім трубочка і повидла малий поклав надміру, але зробив сам! У той момент я зрозуміла, як добре, коли мама надто зайнята. Ось ця «млинцева історія» засвідчила, що шансів на самостійність у дітей є набагато більше, аніж здається з першого погляду. Що можемо робити?
Маємо вчитися вмикати умовну кнопку «лінива мама», а для цього ту кнопку треба у собі плекати (це не стосується, звісно, жінок, у яких вона гіпертрофована). Найліпше засвідчує, що це потрібно, ситуація, коли дитина опиняється далеко від сім'ї. Літній табір, спортивний захід на виїзді — це лакмусові папірці про рівень адаптації у побуті.
Улітку, коли починаються відпустки, є час поміркувати над тим, яких вмінь не вистачає нашим дітям залежно від віку. Нехай кришать салати, перуть шкарпетки, миють дзеркало. Уміння за плечима не носити!
«Мам, у мене ґудзик відірвався», – цю скаргу набагато простіше вирішити, схопивши голку з ниткою. Що ж там його пришивати! Ось тут і знадобиться «кнопка». Доведеться, правда, активізувати свою терплячість: розсипані ґудзики, заплутані нитки cтрахають не менше, аніж млинець, з якого з обох боків на одяг капотить повидло. Тут головне вчасно відвести очі від безладу і концентрувати увагу на гордості в погляді дитини! Буває, правда, що доводиться «здавати назад»: донька уже так звикла, що пришиває-зашиває мама (а рветься ж усе зазвичай уранці, перед школою), що мушу підохочувати і словом, і цукеркою… Тут, думаю, багато що можна почерпнути у сімей, у яких зростає близько десятка дітей: не раз спостерігала, як хлопці і дівчатка дружно виконують якесь завдання. Їм на гадку не спадає, що якщо зволікати до останнього, то мама зітхне і зробить усе сама. Їхній досвід інший – батьки з усім не встигнуть. І вони таки вміють набагато більше, ніж їхні ровесники.
Улітку, коли починаються відпустки, є час поміркувати над тим, яких вмінь не вистачає нашим дітям залежно від віку. Нехай кришать салати, перуть шкарпетки, миють дзеркало. Уміння за плечима не носити!
А нам, батькам, важливо не забувати якомога частіше кликати їх на поміч. А якщо маємо дозвілля – не поринати в домашню роботу з головою, а демонструвати «штучну» зайнятість і ділитися завданнями з малими. Ця хитрість заради них же. Відповідальність у цьому сенсі корисна.
Маєте що заперечити чи додати — пишіть! Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, «Цікава газета на вихідні».