Жителі волинського містечка отримали допомогу від турецьких бізнесменів
Лучанка Ірина Огородник живе в Луцьку, а Берестечко - містечко, в якому народилася, завжди кличе її отчою світлицею, друзями та мальовничими краєвидами над Стиром
Додому Ірина Ігорівна приїжджає за завжди потрібним благословенням мами Галини Анатоліївни і тата Ігоря Семеновича. Після одруження доньки їх дім і місто стали рідними для Іриного чоловіка Кемаля Мандираджи, батьківщина якого - Туреччина.
У свій час Ірина закінчила Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. До народження Софії працювала юристом. Дівчинці лише два з половиною рочки, отож наразі мама зі своєю донечкою-сонечком нерозлучні ні в свята, ні в будні.
Цими днями сім’я приїхала на гостини Берестечко не лише з подарунками для найрідніших. Кемаль, який працює директором представництва «МТЕ ЯПИ Тіджарет Анонім Шіркеті» і є членом Турецько-Української асоціації бізнесменів, привіз 15 продуктових наборів землякам дружини.
- Українцям сьогодні нелегко, в кожному селі чи місті ще є люди, яким дуже потрібна допомога. Таких це товариство підтримує з 2006 року, відколи утворилося. Мій чоловік Кемаль був одним із його співзасновників.
Допомогу від Турецько-Української асоціації бізнесменів отримують не лише люди, які опинилися в складних життєвих обставинах. Недавно за неї дякували, скажімо, працівники Волинської обласної інфекційної лікарні.
Доброчинство – це один із найпотрібніших видів діяльності, яке робить людей добрішими.
Допомогу від Турецько-Української асоціації бізнесменів отримують не лише люди, які опинилися в складних життєвих обставинах. Недавно за неї дякували, скажімо, працівники Волинської обласної інфекційної лікарні. Продуктові набори, які ми привезли в моє рідне місто, вирішили передати Берестечківському міському голові Валентині Залевській. Лідерка територіальної громади, її колеги найкраще знають, кого підтримати насамперед, - відповіла по телефону на мої запитання дружина благодійника Ірина Огородник.
Чималі пакунки з макаронами, крупами, олією, солодощами, иншими продуктами та гігієнічними засобами Валентина Залевська з працівниками Берестечківської міської ради розвезла людям, які потрапили в складні життєві обставини, інвалідам, переміщеним особам і одиноким стареньким берестечківцям. Підмозі, скажімо, раділи найстарша 95-річна містянка Ганна Федорівна Третяк і 92-річна Марія Федорівна Тислюк, вдівець Микола Ейсмонт і його троє діточок-напівсиріт, дружина і мама яких Наталія померла.
Загалом для всіх, до кого працівники міської ради завітали з продуктовими наборами, вони стали потрібним сюрпризом. А для Кемаля Мандираджи чергова хороша справа запам’ятається врученням йому Валентиною Залевською Подяки Берестечківської міської ради за благодійність і активну громадянську позицію.