Команда львівських і столичних лікарів на чолі з Борисом Тодуровим.
Услід за Ковелем – і у Львові «поміняли» чоловікові серце
Про Олега Самчука, який торік започаткував операції з пересадки органів на Волині, знає вся Україна. Тоді головний лікар Ковельського МТМО здивував успішними трансплантаціями серця і нирок у районній лікарні. А в лютому цього року молодого волинянина запросили очолити найбільший медичний заклад Західної України — Львівську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги. І тут він «узявся за своє»…
Такий тріумф Волинь переживала вже двічі
Справне нове серце нещодавно отримав у Львові 57-літній житель Коростеня на Житомирщині, якого п’ять років тому вразив інфаркт. Його «двигун» вийшов з ладу і вже не міг качати кров. Життя хворого могла врятувати тільки трансплантація.
Донором став на рік старший львів’янин, який отримав несумісні з життям травми, впавши з висоти. Після марних спроб врятувати потерпілого спеціалісти констатували у чоловіка смерть мозку, а його мама і сестра дали згоду на забір органів і пересадку їх іншим хворим.
Це треба було зробити одномоментно і дуже швидко, оскільки кожну хвилину певна кількість клітин відмирає. На іншому операційному столі вже готували пацієнта, якому планували проводити трансплантацію. А тим часом до Львова поспішала команда спеціалістів з Інституту серця на чолі зі знаменитим Борисом Тодуровим, щоб підстрахувати колег.
«Трансплантація тривала близько семи годин, пройшла успішно, пацієнт розмовляє, він у свідомості. Його життєві показники стабільні, загрози життю немає», — повідомили незабаром.
Паралельно була здійснена пересадка нирок двом пацієнтам, у яких вони були відсутні. Хворі кожні кілька днів повинні були проходити процедуру діалізу.
— Прооперовані в свідомості, вони контактні, зараз приймають спеціальні препарати, що пригнічують імунітет і «знайомлять» організм з новим органом. Перед операцією провели спеціальні високоточні тести, які показали високу сумісність цих двох пацієнтів із донором, але все ж небезпека відторгнення зберігається протягом 2–3 тижнів, — зазначив завідувач першого хірургічного відділення лікарні Гнат Герич.
Житель Коростеня, який тепер живе із чужим серцем, реабілітацію проходить у столиці. Туди його доправили гелікоптером. Пацієнт поділився планами: після одужання хоче піднятися на Говерлу.
Трансплантація нирок тут уже не новація. Менш як через місяць після того, як колектив очолив Олег Самчук, у медичному закладі зробили першу родинну пересадку цього органа. Пацієнт — 36-літній житель Кривого Рогу, тато двох діток. Вісім останніх років він жив на діалізі, від ускладнень майже втратив слух. За цей час від такої ж недуги помер його рідний брат, а мама хотіла врятувати хоча б одного сина. Вона підійшла як донор. А коли родина довідалася, що операції з пересадки успішно провели в Ковелі, то звернулася до Олега Самчука.
— Це лише початок. Ми вже готуємося до посмертних пересаджень нирок і серця, потім — інших органів. У лікарні формується «лист очікування», — пообіцяв тоді головний лікар і, як бачимо, слова дотримав.
Житель Коростеня, який тепер живе із чужим серцем, реабілітацію проходить у столиці. Туди його доправили гелікоптером. Пацієнт поділився планами: після одужання хоче піднятися на Говерлу. А найбільша мрія чоловіка — жити повноцінно — збулася завдяки лікарям. Це була перша така операція у Львові і третя в Україні за останні 15 років. Дві попередні провели торік у Ковельській районній лікарні, яку очолював Олег Самчук. Його стараннями ми двічі переживали тріумф перемоги над невиліковними захворюваннями серця.
У вихідні їздив оперувати «додому»
Взявши на свої плечі відповідальність за новий великий колектив, 34-річний Олег Самчук не міг відразу залишити своє дітище, команду, з якою почав нову справу. Тож у вихідні й свята поспішав до Ковеля, де чекали дружина й маленькі діти, а ще — друзі й колеги, разом із якими вдалося двом людям подарувати здорові серця, 8 пацієнтам — нирки. Ми розповідали щасливу історію про те, як чоловік віддав свою нирку коханій дружині, про інші успішні родинні пересадки, а також благородні випадки посмертного донорства. І Олегові Самчуку було дуже важливо, аби в Ковельському МТМО продовжували проводити трансплантації.
Дехто в цьому сумнівався, адже услід за головним лікарем переїхали працювати у Львівську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги ще декілька молодих перспективних спеціалістів із міста залізничників, які стажувалися в Польщі, Білорусі, у столичному Інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова, опановували новітні медичні технології. Але на «боєздатності» команди ковельських трансплантологів це не позначилося, вважає Олег Самчук, який спочатку намагався працювати на дві лікарні. Щоб довести це, у березні в Ковельському МТМО успішно провели восьму свого роду унікальну трансплантацію нирки.
Особливість її була в тому, що донорський орган хірурги взяли лапароскопічно — через маленький розріз, щоб мінімізувати шкоду для здоров’я донора. І цього разу мама віддала нирку 38-річному синові, який має трьох діток. Сім літ він страждав через ниркову недостатність. Сподівався на посмертне пересадження органа. Одначе час минав, а нирки все не було. Тест на сумісність показав, що мати може стати донором, і вони приїхали до Ковеля. Пересаджена нирка запрацювала, коли пацієнт був іще на операційному столі. Це найкращий показник успішності трансплантації.
Пересаджена нирка запрацювала, коли пацієнт був іще на операційному столі. Це найкращий показник успішності трансплантації.
Можуть похвалитися ковельські лікарі десятками інших дуже складних хірургічних втручань. У багатьох брав участь Олег Самчук, який успішно справляється з обов’язками керівника, але найбільше любить працювати в операційній.
Колеги називають його трудоголіком. У 30 років змінив на посаді головного лікаря свого батька, який очолював колектив Ковельської лікарні 28 з половиною літ. Найбільшим своїм досягненням Олег Олегович вважає те, що жоден лікар за час його керівництва не звільнився. «Секрет — простий. Люблю своїх підлеглих і даю «зелене світло» на реалізацію всіх їхніх професійних ідей», — каже він.
Цей принцип, як бачимо, спрацював і в місті Лева. Наш земляк успішно освоївся на новій посаді. «Я безмежно вдячний усім, завдяки кому відбулися ці історичні для Львова операції: співробітникам клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, які на ногах провели три доби; команді Інституту серця, яка готова кидати всі справи і їхати за сотні кілометрів, аби врятувати людині життя; іншим нашим колегам і однодумцям. Та особлива подяка — рідним загиблого донора… Операції з пересадження в Україні — це нове життя для сотень і тисяч людей. І ми хочемо дати хворим цей шанс!» — написав Олег Самчук у фейсбуці.
Оксана КРАВЧЕНКО.
