Що змушувало зупинитися найточніший годинник у світі?
У 2008 році за результатами загальнонаціонального опитування найпопулярнішою визначною пам’яткою Великої Британії було визнано лондонський Біг-Бен. Це вежа з чотирма циферблатами, які дивляться в різні сторони світу з висоти 55 м над землею. Годинникова стрілка цих дзигариків довжиною 4,2 м вилита зі сталі, а менша (2,7 м) — хвилинна — з чавуну. В основі кожного циферблата Біг-Бена вигравійований латинський напис «Domine salvam fac Reginam nostram Victoriam Primam» («Боже, бережи нашу королеву Вікторію I»). А справа і зліва — «Laus Deo» («Хвала Господу» або «Слава Богу»)
Біг-Бен вважають одним із найбільших чотиристоронніх годинникових механізмів у світі. Його хвилинні стрілки за рік проходять загальну відстань у 190 кілометрів. Адже діаметр циферблата — 7 метрів! Довжина маятника 3,9 метра, вага — 300 кілограмів. Він ходить кожні дві секунди. Механізм, який знаходиться під маятником, важить 5 тонн.
Піклується про близнюків команда годинникарів, які повинні жити не далі ніж у двох годинах їзди від Біг-Бена. Механізм дзигарика перевіряють раз на два дні. Обов’язково враховують атмосферний тиск і температуру повітря. Його точність гарантують звичайні монети пенні, випущені до грошової реформи 1971 року, які кладуть або знімають з гігантського маятника всередині хронографа. Саме вони мають ту ідеальну вагу, яка може правильно скоригувати роботу годинника. До Біг-Бена приходить багато людей, які приносять такі пенні. Адже це так приємно усвідомлювати, що саме твоя монетка впливає на хід найвідомішого дзигарика у світі.
Хоча Біг-Бен вважають одним із найточніших годинників, кілька разів він усе ж зупинявся. У 1962 році — через рясний снігопад у новорічну ніч та у кінці травня 2005-го — від 32-градусної спеки. А в1976-му поламався механізм, який відповідав за бій годинника. Через падіння 4-тонної ваги Біг-Бен закрили на ремонт на місяць.
Малі дзвони сповіщають жителів Лондона й туристів про час кожні 15 хвилин. Традицію востаннє порушували у 2013 році, під час похорону колишньої прем’єр-міністерки Великобританії Маргарет Тетчер.
Спочатку Біг-Беном називали найбільший і найважливіший із п’яти дзвонів, які є частиною великого годинника. Він був відлитий у 1856 році в містечку Стоктон-он-Тіс і важив 16 тонн. Його привезли до вежі на возові, запряженому 16 кіньми. Під час тестування дзвін тріснув, і його довелось ремонтувати. Після цього вага зменшилась до 13,7 тонни. Він був 2,2 метра у висоту і 2,9 — у ширину. Щоб підняти дзвін на вежу, знадобилося 18 годин. Подейкують, що спочатку його хотіли назвати «Королівською Вікторією» та зрештою від цієї ідеї відмовилися.
Відомим же на весь світ ім’ям дзвін, імовірно, завдячує інженерові зі зведення нової будівлі Вестмінстерського палацу серові Бенджаміну Холлу на прізвисько Великий Бен. За іншою версією Біг-Беном дзвін нарекли через дуже популярного у той час у Лондоні боксера Бена Канта, який також вирізнявся вражаючими габаритами. Згодом так почали називати і сам годинник, і вежу. Хоч її офіційна назва — «Вежа Єлизавети». Так у вересні 2012 року її перейменували на честь 60-ліття правління королеви Єлизавети ІІ. Вона є найвищою частиною Вестмінстерського палацу, в якому засідають обидві палати британського парламенту: Палата громад і Палата лордів. Її висота 96,3 м.
Хвилинні стрілки Біг-Бена за рік проходять загальну відстань у 190 кілометрів. Адже діаметр циферблата годинника — 7 метрів!
На Біг-Бені є оглядовий майданчик, до котрого можна дістатись, подолавши 334 гвинтові сходинки. Щоправда, щоб відвідати «Вежу Єлизавети», треба обов’язково мати британське громадянство. Але навіть тоді екскурсія повинна бути спонсорована членом британського парламенту.
Сучасний Біг-Бен стоїть не прямо, а нахилений у бік північного заходу на 22 см. Це сталося через прокладання лінії метрополітену.
Великий годинник створений Едвардом Джоном Дентом за проєктом королівського астронома Джорджа Айрі та аматора Едмунда Бекетта Денісона. Саме його ідея перемогла на конкурсі у 1846 році. Усе мало бути дійсно вражаючим: вежа, дзвін, циферблат. Перед механіками поставили надважке завдання — створити найточніший годинник у світі, який не запізнюватиметься і не поспішатиме на більше ніж на одну секунду на день. Адже тоді навіть найкращі зразки могли відставати на 2–3 хвилини. Едвард Джон Дент помер у 1853 році. Його названий син Фредерік завершив роботу в 1854-му. Знаменитий годинник запрацював 31 травня 1859-го, а 11 липня вперше залунав Великий дзвін. У воєнний час він передував усім новинним повідомленням. Це був голос надії й опору.
Традиція відзначати Новий рік під бій Біг-Бена з’явилася в 1923 році, коли ВВС провела перший прямий ефір зі звучними курантами. З 2017-го «Вежа Єлизавети» закрита на реставрацію, що має завершитися у 2021-му. Під час ремонту сам дзвін не чіпатимуть, а от годинник розібрали, зокрема 11 тонн його механізму. 324 фрагменти скла на кожному циферблаті замінюють на інші, виготовлені вручну і схожі на оригінал. Циферблат уже почистили від іржі, стрілки пофарбували замість чорного у лазуровий колір, а оправу покрили позолотою.
А ще в Біг-Бена є навіть свій акаунт у Twitter і 436,1 тисячі читачів. Щогодини він пише: «BONG, BONG, BONG, BONG».
Ольга ВЕКЕРИК