Якщо дощ на Петра і Павла – вродить жито. А як на Петрів день – спека, то на Різдво – мороз.
Сьогодні вшановуємо пам’ять апостолів Петра і Павла
У цей день закінчується піст
Пам’ять первоверховних апостолів Петра і Павла вшановують щороку 12 липня. Ми з трепетом чекаємо цього свята ще й тому, що в цей день закінчується піст.
Ці Христові учні — такі різні, але такі віддані. Петра ми знаємо з біблейських оповідань як звичайного рибалку. Він більше за інших прив’язався до Ісуса, і ця любов допомагала долати властиву йому легкодухість. Петро став свідком перших чудес Христа, очевидцем Преображення та хресних Його страждань. Але разом із тим був єдиним, не враховуючи Юду, хто від Нього відрікся. Злякавшись, він тричі засвідчив, що «не знає цього Чоловіка». Хоча Господь його про це попереджав, коли напередодні той клявся у своїй вірності. Коли Спаситель, якого вели до Пилата, поглянув на нього і коли заспівав півень, Петро згадав слова Господа і гірко заплакав.
Він був високоосвіченою людиною, народився у досить заможній і дуже релігійній сім’ї. Жодного разу не зустрічався з Ісусом під час Його земного життя.
Зовсім інший життєвий шлях пройшов Павло. Він був високоосвіченою людиною, народився у досить заможній і дуже релігійній сім’ї. Жодного разу не зустрічався з Ісусом під час Його земного життя. Увірував у Христа вже після Вознесіння Господа. Павло був фарисеєм і лютим гонителем перших християн. Ісус явився йому в сліпучому світлі, коли той прямував у Дамаск, щоб схопити і розправитися з тими, хто прославляв ім’я Господа.
До Бога можна йти різними шляхами. Тому, шануючи апостолів Петра і Павла, найкраще, що ми можемо зробити, — виконувати ті добрі настанови, які святі мученики подають нам у нашому духовному житті.
