Ірина Констанкевич: «Ми вивчали досвід інших країн, штрафи загалом у світі дуже високі».
Народна депутатка від Волині до земляків: «У війні зі сміттям ми повинні йти єдиним фронтом!»
За даними екологічних організацій щорічно на території України утворюється понад 27,5 тисячі несанкціонованих звалищ. Мізерні штрафи не лякають тих, хто зумисне нищить нашу природу, нівелює елементарні правила сортування побутового непотребу та не думає, які катастрофічні екологічні наслідки спричиняє своїми діями. Стимулювати українців свідоміше ставитися до відходів та їх викидання пропонують гривнею
Штрафи планують істотно збільшити
Від 6000 гривень і вище — саме такі санкції за неправильне поводження зі сміттям можуть запровадити, прийнявши відповідний законопроєкт (зареєстрований під номером 3597). Авторами документа є народні депутати від групи «Партія «За майбутнє» Ірина Констанкевич, Ігор Палиця, Тарас Батенко, Ігор Гузь та інші.
Нардеп Ірина Констанкевич, як його ініціаторка, розповідає, що покарання, передбачене в законодавстві за безконтрольне забруднення сміттям та відходами, вже не має достатнього стримуючого ефекту.
Чинною редакцією Кодексу України про адміністративні правопорушення за нехтування вимогами щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення передбачено штраф для громадян у розмірі від 340 до 1360 гривень і для посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 850 до 1700 гривень.
Ірина Констанкевич, як ініціаторка нового документа, розповідає, що покарання, раніше передбачене в законодавстві за безконтрольне забруднення сміттям та відходами, вже не має достатнього стримуючого ефекту.
«Очевидно, що в сучасних реаліях України такі суми перестали бути дієвим засобом стримування від відповідного правопорушення. Це призвело до небаченого зростання кількості побутового сміття, що своєю чергою спричинило появу десятків тисяч несанкціонованих звалищ і забруднення довкілля. Законопроєктом разом із колегами вносимо зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і зміни до Кодексу про кримінальні правопорушення. Ми вивчали досвід інших країн, штрафи загалом у світі дуже високі. За недопалок це може бути 200 доларів, у деяких державах — 300 і вище. Ми запропонували істотно збільшити штрафи. І найменший, який передбачається, — це 6000 грн — і для громадян, і для посадових осіб», — пояснює Ірина Констанкевич.
До речі:
У Сінгапурі за викидання сміття штраф становить приблизно 650 доларів. Таке покарання дало змогу його столиці досягти статусу найчистішого міста планети.
В Австралії за неправильне накопичення, транспортування і розміщення відходів штраф — 7,5 тисячі доларів для фізичних осіб та 15 тисяч — для юридичних; за засмічення території тривалий час — 250 тисяч доларів для фізичних та 1 млн — для юридичних осіб.
У Польщі за засмічення території населених пунктів доведеться заплатити до 500 злотих (3,5 тис. грн), за змішування небезпечних відходів, транспортування без дозволу — від 1 тис. злотих (7 тис. грн) до 1 млн (7 млн грн).
Законопроєктом № 3597 також пропонується збільшити штрафи за псування сільськогосподарських земель, їх забруднення до 24 тис. грн для громадян та до 30 тис. грн для підприємців. За захоронення необроблених побутових відходів вони становитимуть відповідно до 23 тис. грн та більше 30 тис. грн.
Зменшити забруднення навколишнього середовища може кожен із нас. Для цього передусім слід почати сортувати сміття у себе вдома. Скло, пластик, макулатуру вже давно приймають на переробку, хоча й не у великих масштабах. І головна причина — низька свідомість людей. Бо замість правильного поводження з відходами, просто звозять сміття в ліси, на окраїни сіл та містечок. І це питання особистої культури поведінки кожної людини. Величезну роль відіграє і просвітницька робота серед населення. У прерогативі ж держави — передусім напрацювання законодавчих механізмів у війні з побутовими відходами і забезпечення контролю за їх виконанням.
Замість звалища – зона відпочинку
Голова Сошичненської об’єднаної територіальної громади Світлана Сидорук (на фото) розповідає, що у їхній ОТГ система збору непотребу ще поки що не налагоджена.
«На сьогодні ми розробили проєкт рішення про місцеві правила благоустрою. Оскільки в нашої громади немає прямих бюджетних відносин з держбюджетом і в нас немає бюджету ОТГ, ми не можемо створити своє комунальне підприємство. Без цього збір сміття і забезпечення цієї послуги дуже ускладнене», — пояснює Світлана Сидорук.
У той же час така ситуація абсолютно не виправдовує дії громадян, які навіть не замислюються над пошуком альтернативних механізмів позбавлення від побутових відходів.
Очільниця громади зазначає, що передусім, звичайно ж, слід працювати з людьми. З Сошичненської ОТГ в цьому можна брати приклад. Місяць тому в Сошичному на окраїні села місцеві мешканці самі ліквідували стихійне сміттєзвалище, площею близько 50 сотих, а частину його території облаштували під зону відпочинку.
Люди не хочуть укладати договори на вивіз побутових відходів
У Любешівській об’єднаній територіальній громаді «сміттєву» проблему також намагаються вирішити: рік тому в райцентрі почали впроваджувати роздільний збір непотребу. Полігон твердих побутових відходів, який розміщений поблизу Любешова, переповнений. Депутат ради Любешівської ОТГ, помічник народної депутатки Ірини Констанкевич Сергій Неймарк (на фото) розповідає, що в селах дуже багато стихійних сміттєзвалищ.
«Силами сільрад вони впорядковуються. Централізований вивіз побутових відходів налагоджений у Любешові та селах поблизу нього. Цим займається комунальне підприємство «Любешівкомфортсервіс». Оплата за вивезення сміття на людину на місяць становить 11,5 грн. Проте одна з найбільших проблем — мешканці не хочуть укладати договори на вивіз непотребу і самовільно викидають його будь-куди, забруднюючи величезні території. Тому збільшення штрафів за такі порушення вважаю дієвим методом», — наголошує Сергій Неймарк.
У Прилісненській об’єднаній територіальній громаді централізований вивіз сміття почали налагоджувати фактично відразу після створення ОТГ. Нині цією послугою охоплені вже всі населені пункти. Впроваджують роздільний збір побутових відходів. Минулого року заступник голови Прилісненської ОТГ Олексій Гнатюк (на фото) мав можливість ознайомитися з досвідом Німеччини щодо розв’язання «сміттєвої» проблеми. Поїздка стала можлива завдяки народному депутату України Ірині Констанкевич, з ініціативи якої громада включена до учасників проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог».
«У Німеччині давно знають, що таке роздільний збір сміття, а за несанкціонований вивіз непотребу чи неправильне поводження із відходами встановлені чималі штрафи. Оплата за вивезення сміття у Прилісненській ОТГ із розрахунку на одну людину становить усього 7 гривень. Ми вже навіть придбали прес для тюкування пластику. Але переконати населення укладати договори з нашим комунальним підприємством важко. Тут ще чимало роботи у цьому напрямі», — розповідає Олексій Гнатюк.
Наостанок
В Україні сміттям різного виду і походження зайнято вже понад 6,3 тис. га земельних угідь. Щороку громадяни викидають близько 11 млн тонн непотребу, а це приблизно 300 кг на одну людину. Сміттєпереробних заводів фактично немає — переробляють лише трішки більше 3% відходів, ще понад 2% — спалюють. А майже 95% усе ще продовжують захоронювати.
«У війні зі сміттям ми повинні використовувати усі форми — просвітницьку, репресивну, законодавчу. Законопроєкт № 3597 — лише частина великої системної і спільної роботи: уряду, місцевого самоврядування, правоохоронців і кожного з нас особисто. Тільки об’єднавши зусилля, ми дамо змогу нашим дітям жити у безпечнішому екологічному середовищі», — наголошує народна депутатка Ірина Констанкевич.
