Сергій каже, що його мотивацією є саме життя.
Волинянин пережив 12 операцій, безліч реабілітацій і болюче приниження, але не зламався
Побиті руки від падінь на бездоріжжі та байдужість перехожих тільки зміцнили його характер
Сергію Якимчуку 24, його називали «людиною з обмеженими можливостями», хоча видається, що жодних рамок для нього не існує, може, тому тепер його звуть королем сили.
Хлопець живе в Ковелі та працює над просуванням свого проєкту «Strong King» у мережі «Фейсбук». Своєю діяльністю намагається донести людям, що життя дуже цінне, його не можна марнувати — варто діяти, варто змінюватись.
— Я знаю про що кажу, бо багато чого пережив. Не хочу наголошувати на своїх хворобах, але для мене, вони перестали бути обмеженнями, коли стали моєю силою. Тепер я добре розумію, наскільки важливе життя, і хочу донести це до інших.
Не хочу наголошувати на своїх хворобах, але для мене, вони перестали бути обмеженнями, коли стали моєю силою. Тепер я добре розумію, наскільки важливе життя, і хочу донести це до інших.
«Strong King» розпочав своє існування восени минулого року. Сергій мріє про успішність цього проєкту, тому намагається його розвивати, аби залучити нових читачів: у соціальних мережах публікує відео, де активно займається спортом, а також ділиться мотивуючими дописами, щоб допомогти людям не здаватись і вперто рухатись уперед.
— З дитинства дуже любив спорт, тому спочатку він став основною тематикою сторінки. Потім зрозумів, що цього замало. Тому вирішив писати власні погляди та висновки. Тоді було лише 100 читачів — тепер їх кількість активно зростає.
На його сторінці багато як позитивних, так і негативних відгуків. Каже, що критику сприймає спокійно, вважає її поштовхом до змін і навіть вдячний за неї, адже такі реакції загартовують дух. На його думку, нема нічого неможливого, бо через непростий діагноз пережив немало, але не зламався.
— Я переніс 12 операцій і безліч реабілітацій… Коли виходив за поріг дому, маючи проблеми з пересуванням, розумів, наскільки можу бути безпорадним. Приниження переслідували, ігнорування прохань про допомогу вбивали, але шкодувати себе і викликати в людей лише жалість — зовсім не в моєму стилі. Побиті руки від падінь на бездоріжжі та байдужість перехожих тільки зміцнили мій характер.
Попри зневіру та розчарування Сергій зміг рухатись далі. Наполеглива праця та підтримка рідних допомогли залікувати душевні рани та надихнули на створення своєї справи. Тепер замість розбитого серця — дружба, любов до світу і віра в здійснення мрії…
Ірина КРАВЧУК
