І як же народовладдя?
Маневичани не дозволять ламати їх через коліно. Лист до редакції
Вони вважають, що й «після бою» потрібно «помахати кулаками», відстоюючи справедливість.
Коли надійшли перші сигнали про те, що будуть об’єднувати райони і нас «приліплять» до Каменя-Каширського, всі сприйняли це як жарт. Тепер люди кажуть: «Краще будемо з Луцьком, Ковелем чи навіть з рівненським Варашем!»
Як колишній керівник ЗАТ «Енерго» я безпосередньо мав нагоду розбудовувати енергетику сільського виробництва Маневиччини, починаючи із далекого 1973 року. Нам повезло, що більше двадцяти літ районом керував великий працелюб, організатор і патріот Микола Прокопович Остапець. Ми досягли лідируючих позицій в області як у промисловості, так і у сільському господарстві. А самі Маневичі, які давно могли б стати містом, є одним із найкрасивіших райцентрів Волині.
Тому жителі довго не могли повірити, що нас можуть приєднати до Камінь-Каширського району. Проте коли згадали, що звідти родом колишній голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, стало зрозуміло, звідки «ростуть ноги». У Камені-Каширському серйозно готувалися до цієї реформи. Наша ж місцева влада вчасно не зреагувала.
Ми вважаємо, що й «після бою» потрібно «помахати кулаками», відстоюючи справедливість.
Щоправда, коли вже запахло смаленим, посадовці райдержадміністрації, районної, Маневицької селищної, Прилісненської сільської рад розпочали активніше діяти в цьому напрямку. На сесіях рад Маневицького та Любешівського районів, згідно із законом України від 5 лютого 2015 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад», більшістю голосів були прийняті рішення про створення нового повіту із центром у Маневичах.
Ініціативна група, куди увійшли депутати обласної та районної рад, керівництво РДА, інші небайдужі жителі, в тому числі мешканці Прилісненської ОТГ та інших сільських рад, зрозумівши, що є загроза втратити район, двічі перекривали дві міжнародні траси М 07 Київ — Варшава та Р 14 Луцьк — Брест з тим, щоб через ЗМІ донести свою позицію до профільного комітету Верховної Ради України. Однак одержали відповідь, що більшість членів підтримує утворення Камінь-Каширського укрупненого району.
Виникає запитання до вельмишановних депутатів Верховної Ради з Волині: «Які аргументи ви використовували?» Друге: «Чому комітет Верховної Ради не звернув уваги на прийняті рішення на сесіях Маневицької районної ради, Прилісненської сільської ради, Любешівської селищної ради щодо утворення Маневицького району із центром у Маневичах? Як тоді трактувати Закон про добровільне об’єднання громад, шановні слуги народу? І як же народовладдя?»
Наші маневицькі активісти при зустрічі із Президентом Володимиром Зеленським у Луцьку коротко розповіли про свої вимоги і передали йому папку із документами, зокрема, рішеннями рад, зверненням дев’яти заслужених працівників у різних галузях, карти та обґрунтування, чому саме Маневичі мали б стали центром повіту. Тому третє запитання: «Чи розглядалось наше звернення в Офісі Президента, а якщо так, то коли буде аргументована відповідь?»
До речі, наші люди не дозволять ламати їх через коліно. Ми вважаємо, що й «після бою» потрібно «помахати кулаками», відстоюючи справедливість. Громадські активісти проводять роботу, висуваючи три альтернативні варіанти приєднання: Маневичі в Луцькому або в Ковельському районах, у крайньому разі — у Вараському Рівненської області.
Сергій ВАЩУК, заслужений енергетик України, смт Маневичі.
