Хіба човен міг виручити...
Спасибі, що людей не залишили наодинці з бідою. Лист в редакцію
Читала свого часу в газеті «Волинь» повідомлення про те, як постраждав Карпатський регіон внаслідок жахливої повені. Від душі співчувала тим, хто в одну мить втратив нажите за свій вік. А згодом і Любешівський район не обминуло лихо…
У нашому селі Ветли затопило майже всі городи. Вода прийшла і в хати — а що може бути страшніше?! Коли ми всі вже трохи оговталися від пережитого, хочеться подякувати любешівському селищному голові Олегу Куху. Цей відповідальний посадовець відразу ж об’їхав населені пункти Любешівщини, і, побачивши, яка біда в селян, задіяв підрозділи, які допомагали рятувати житлові будинки. Велика подяка виконувачці обов’язків старости Ветлівського старостинського округу Любові Павлік. Любов Адамівна і сама дуже постраждала, але перш за все переживала за односельчан, які вклали стільки праці, посадивши, обробивши поля, а через стихію по суті втратили врожай, на який сподівалися.
Затопило майже всі городи. Вода прийшла і в хати — а що може бути страшніше?!
Доброго слова заслуговують рятувальники 23-го поста села Ветли Віталій Кіндюк, Валентин Петелько, Віталій Симонович, Вадим Деміх. Вони вдень і вночі працювали, відкачуючи воду з обійсть, проявляючи доброту й повагу до нас, старших людей, які нині на пенсії, а колись були причетні до життя села. Дякуємо соціальному працівнику Світлані Устимчук, яка прийшла на допомогу не лише тим, хто зазнав втрат від повені, а й дбала про мешканців поважного віку із коронавірусом.
На щастя, в цьому житті зустрічаєш багато хороших людей. Низький їм уклін! Хотілося б, щоб наші народні обранці на рівні держави, області, району завжди були з людьми, переймалися їхніми проблемами, дбали, аби всім жилося добре.
Лариса БЕДЕНЮК, с. Ветли Любешівського району.
