Луцьк очікує на єврокредит для захисту довкілля

Проблема назріла кілька років тому. Адже останнім часом збільшився об’єм надходження стічних вод, змінився їх склад. Тож очисні споруди у Липлянах працюють на межі можливостей. Реконструкція — ​масштабна і дороговартісна робота. Коштів для її проведення ні у КП «Луцькводоканал», ні у бюджеті міської ради немає. Втім, знайшли вихід, як втілити задум у життя. На підприємстві вирішили вдатися до залучення міжнародних інвестицій, зокрема коштів Європейського інвестиційного банку.

У 2017 році розпочали роботу над проєктом модернізації очисних споруд. Підготовча фаза його реалізації, яка тривала майже 10 місяців, за словами першого заступника Луцького міського голови Григорія Недопада, уже підходить до завершення. За цей час фахівці «Луцькводоканалу» склали довгостроковий план інвестицій і подали на узгодження Європейському банку, а також технічний звіт про стан підприємства. До роботи над документацією долучили й групу міжнародних експертів. Нині спеціалісти «Луцькводоканалу» разом із консультантами банку розробляють план пріоритетних інвестицій на 5 років у рамках проєкту. Подали й пакет документів Міністерству фінансів і очікують його висновків, чи місто спроможне реалізувати таку масштабну реконструкцію.

Кредитори, повідомив Григорій Недопад, ставлять високі вимоги. Зокрема, й до підготовки документації. Однак керівництво міста та «Луцькводоканалу» запевняє: вони будуть дотримані. Тож сподіваються, що вже наступного року обласний центр перейде до впровадження проєкту, який дасть змогу більш якісно і на сучасному рівні очищати каналізаційні стоки, зменшити негативний вплив на довкілля. Окрім того, модернізація продовжить експлуатацію очисних споруд.

У реалізації задуму, крім Європейського інвестиційного банку, «Луцькводоканалу», міської ради, візьмуть участь і міністерства фінансів та розвитку громад і територій, Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Зазначимо, що реконструкція обійдеться у понад 10 мільйонів євро. Більшу частину з них — ​8,5 мільйона — ​становитимуть європейські кошти. Гроші планують взяти у кредит на вигідних умовах на 30 років. Уже оголосили тендер на проведення робіт. Заступник директора «Луцькводоканалу», керівник групи реалізації проєктів Анатолій Марчук зазначив, що торги будуть складними. Вони проходитимуть у 2 етапи. Передбачено визначення підрядників, які реалізовуватимуть проєкт із гарантією 30 років обслуговування, відбір їх відбуватиметься за принципом кращої, тобто нижчої ціни. Зазначимо, що роботи із реконструкції вже тривають. Минулого тижня журналісти місцевих засобів масової інформації мали змогу спостерігати за ними, побачити, що вже зроблено. Щоправда, ведуться вони не в рамках інвестицій Європейського банку, а  в межах тих коштів, які виділяють комунальне підприємство і  Луцька міська рада.

– Очисні споруди давно пора було ремонтувати, але це тривалий час відкладалося. Нині ми вже виконали певний обсяг робіт і поступово підходимо до реалізації нового проєкту, — ​повідомив Григорій Недопад.

— Напевне, ще жодне українське місто не реалізовувало настільки масштабних і дороговартісних реконструкцій очисних споруд, — ​сказав радник луцького міського голови Ігор Поліщук. — ​Нинішня — ​стратегічна інвестиція на десятки років уперед.

Голова державної екологічної інспекції в області Олександр Кралюк теж вважає, що до реконструкції очисних споруд потрібно приступати негайно, бо зволікання може завдати шкоди довкіллю, призвести до значних втрат. Він повідомив, що під час інспекції їхнього стану найбільше питань в екологів виникало щодо експлуатації біологічних відстійників. За словами головного еколога області, після проведення лабораторією замірів встановили, що у місці скиду стоків у річку Стир, є підвищення рівня аміаку, заліза і надлишок зелених біологічних тіл. А головний інженер «Луцькводоканалу» Сергій Строк нагадав, що нині змінився і склад стічних вод. Різко збільшилася концентрація фосфатів, нітратів, яких не фіксували у 1970–х роках. Це вимагає нової системи очищення і підходів до виконання екологічних і рибогосподарських норм. За його словами, більшість елементів споруд фізично зношені. Зокрема, аеротенки, повітродувки, пісколовки, системи аерації, решітки і т. д. Він переконаний, що після заміни обладнання на сучасне якість очищення каналізаційних стоків значно поліпшиться.

– Якщо решітки, які маємо сьогодні, майже невидимі, то нові будуть щільністю до 3 міліметрів. Ми забиратимемо навіть помідорні зернятка зі сміття, аби уникнути бродіння на очисних спорудах, — ​прогнозує посадовець. — ​Знімемо навантаження на мулові майданчики, меншим буде випаровування.

До речі, у проєкті модернізації запланована не лише заміна елементів очисних споруд, яка позитивно позначиться на якості очищення стічних вод, а й придбання нової спецтехніки, лабораторного обладнання, автоматизація процесу очищення. Водночас передбачена і переробка мулу та продаж його аграріям. Адже за рік підприємство виробляє такої продукції понад 56 тисяч тонн. Майданчики, де вона зберігається, переповнені. А мул можна ж використовувати для підживлення полів. Згідно з висновками науковців він відповідає всім стандартам, встановленим для органічного добрива.

На підприємстві мають намір облаштувати цех осушення мулу. З нього він піде в так зване тепличне господарство, а вже звідти — ​на склад готової продукції.

Окрім поліпшення технічного стану очисних споруд, під час реконструкції планується обновити і два водогони — ​Дубнівський і Гнідавський.

— Напевне, ще жодне українське місто не реалізовувало настільки масштабних і дороговартісних реконструкцій очисних споруд, — ​сказав радник луцького міського голови Ігор Поліщук. — ​Нинішня — ​стратегічна інвестиція на десятки років уперед, яка дасть змогу без проблем працювати нашим очисним та поліпшить екологічну ситуацію. Сподіваюся, що нам удасться успішно пройти всі етапи реалізації проєкту.